Медіа-експерти про результати DW-Trend: українські журналісти не мають впливу на владу

Відповіді українців на запитання "чи є в країні свобода слова?" розділилися приблизно порівну. Про прояви цензури заявляють 45 відсотків опитаних у грудні на замовлення Deutsche Welle. Натомість 50 відсотків респондентів вважають ситуацію "задовільною" або взагалі не бачать цензури в Україні. 5 відсотків не змогли відповісти на це питання.

Натомість журналісти оцінюють ситуацію ще більш критично. Найбільше їх турбує відсутність реакції правоохоронних органів на публікації, які вказують на корумпованість чиновників від влади. Таким чином журналісти не мають реального впливу на суспільно-політичні процеси в Україні, вважає відомий український журналіст Мустафа Найєм. «Є реальні факти, документовані дослідження. Але Генпрокуратура не займеться подальшим розслідуванням цих справ, а каже, що «це все проплачено». Проведіть перевірку і якщо не підтвердиться, подайте до суду на журналіста. Але сказати, що журналісти винні в тому, що влада не перевіряє - це неправильно. Просто влада так сприймає журналістів».

Мустафа Найєм переконаний, аби мати об’єктивну картину того, що відбувається в Україні не достатньо одного з джерел інформації, особливо, якщо дивитися телебачення, де існують теми–табу. «На телебаченні ви не побачите тему корупції по президентській вертикалі чи депутатів. Також не побачити фактів конфлікту інтересів – тему про Межигірря, про Хорошковського, про тендерні закупівлі на Євро-2012. Таких тем там не існує», - констатує Найєм. За його словами, найвільніше почуваються журналісти, які пишуть для інтернет-видань, втім і їхні матеріали не мають резонансу, оскільки влада не реагує на критику.

У регіонах ще гірше

Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України, політолог Дементій Бєлий каже, що в регіонах ситуація з свободою ЗМІ взагалі критична та погіршується з кожним днем. За його словами в областях, та особливо в районах, журналісти соціально незахищені і залежні від влади (міськрад, райрад), а незалежні видання часто стоять перед вибором: співпрацювати з владою за гроші, чи бути об’єктивними і не мати підтримки. «Фактично влада в регіонах розділяє журналістів на лояльних і тих, хто висловлюється вільно. Лояльних пропускають всюди, надають інформацію, а інші потрапляють у «чорні списки», - каже Дементій Бєлий. Він розповів, що херсонські журналісти написали звернення до Верховної Ради з вимогою ввести суворіші покарання для тих, хто перешкоджає роботі працівникам ЗМІ. Але відповіді, за його словами, поки немає.

За словами голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка, в Україні є закони, які повинні захищати права журналістів, однак вони не працюють. «У нас є 171 стаття кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за перешкоджання журналістам у їхній роботі. Але нажаль ні прокуратура, ні міліція не демонструє жодної готовності застосовувати цю статтю. Спочатку це треба вирішити. А потім можна подумати і про посилення покарання для тих, хто перешкоджає роботі працівникам ЗМІ», - каже депутат.

Перший успіх – закон про інформацію

Шевченко переконаний, що в Україні вибудовується система цензури і протистояти їй не можна лише розраховуючи на міжнародний тиск – потрібне, на його думку, й внутрішнє протистояння утискам свободи слова. «Історія із законом про публічну інформацію показала, що зовнішній тиск не міг дати результатів до тих пір поки не з’явився тиск внутрішній з боку журналістів, громадських активістів», - наголошує голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе