Медична реформа
6 червня 2013 р.
Під час парламентських слухань п'ятого червня "Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я" міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова позитивно оцінила перебіг першого етапу медичної реформи. За її словами, у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та в Києві, де реалізуються пілотні проекти "майже завершене створення мережі закладів первинної медицини". Серед позитивних результатів вона назвала відкриття нових амбулаторій, збільшення на 17 відсотків профілактичних оглядів людей та зменшення на 15 відсотків викликів екстреної медичної допомоги.
До кінця 2013 року, за словами Богатирьової, мають бути створені ще 548 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Вона закликала депутатів додати на впровадження цієї ланки реформи цього року ще один мільярд гривень. Провладні депутати та представники обласних влад, що виступили на слуханнях, також здебільшого говорили про позитивні досягнення та наполягали на поширенні реформи на решту території держави.
Проблем більше, ніж досягнень
Водночас депутатка від фракції опозиційної партії УДАР Марія Іонова сказала у відповідь, що в неї склалося враження, "що ми живемо в різних країнах". Вона звинуватила чиновників МОЗ у нехтуванні думками пацієнтів та лікарів, у небажанні помічати масові протести українців в пілотних областях проти скорочення лікувальних закладів. "В документах про медичну реформу немає слів "скорочення", "звільнення", "закриття". Це красиво називається "реструктуризація", "оптимізація" і "перепрофілювання". На фінансування галузі виділяється 3, 3 відсотка ВВП, тоді, як в європейських державах, за прикладом яких нібито впроваджується реформа, на це виділяється не менше семи відсотків", – сказала Іонова.
Депутатка від Компартії Ірина Спіріна закликала зупинити впровадження медичної реформи, як такої, що не підвищує ані якості, ані доступності медичної допомоги. За її словами, центри первинної допомоги в пілотних регіонах устатковані лише на 60 відсотків від нормативів, на стільки ж укомплектовані штати лікарів екстреної допомоги. Реформа примушує лікарів до нефахової діяльності, наголосила депутатка. "Терапевтів за шість місяців масово перенавчають на сімейних лікарів, хоча невідомо, як можна за цей термін опанувати вісім клінічних спеціальностей", – сказала Спіріна.
Що буде з фаховими категоріями
Голова вільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко в інтерв'ю DW поскаржився на те, що Мінохорони здоров'я безпідставно занижує фахові категорії досвідченим лікарям та піддає їх "безпідставній атестації". Внаслідок перекваліфікації вузьких спеціалістів на сімейних лікарів, відбувається й зниження ставок оплати їхньої праці. Пансенко сказав, що його профспілка виступає за збереження існуючої системи бюджетних та комунальних лікувальних установ. Але з одночасним запровадженням системи страхової медицини за взірцями, які довели свою ефективність в європейських країнах.
За його словами, під гаслами реформування влада масово закриває лікувальні заклади, залишає без роботи лікарів та руйнує систему екстреної медичної допомоги. "
Беззахисні пацієнти
Вкрай критично оцінюють медичну реформу й представники організацій із захисту прав пацієнтів. Голова правління дорадчої ради спільнот з питань доступу до лікування в Україні UCAB Дмитро Шерембей вважає, що справжні наміри влади щодо реформи медичної допомоги демонструють скеровані на охорону здоров'я українців державні кошти. "На утримання силових структур в Україні бюджетом виділено 14 мільярдів гривень. А на охорону здоров'я – трохи більше двох з половиною мільярдів", – нагадав громадський активіст.
Він заявив, що попри доручення президента України урядові виділити кошти на запобігання поширенню епідемій туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та вірусних гепатитів, впродовж 2013 року на лікування хворих на гепатит не було виділено ні копійки. "Три з половиною мільйони українців позбавлені можливості лікувати гепатит державним коштом, хоча мають на це конституційне право. Влада також не додала жодної копійки на зупинення епідемій СНІДу та туберкульозу", – заявив Шерембей.
За його даними, сьогодні 25 відсотків українців вражені тяжкими хронічними хворобами тільки через те, що держава і досі вдається до "радянських підходів до фінансування охорони здоров'я за залишковим принципом, а медична реформа впроваджується за старою філософією".