Кримськотатарське телебачення

Заява прем'єра Яценюка по телебаченню про виділення з держбюджету на 2016 рік 60 мільйонів гривень на функціонування Меджлісу кримськотатарського народу здивувала лідера кримських татар Мустафу Джемілєва. В інтерв'ю DW він сказав, що насправді йдеться не про 60, а про 40 мільйонів. І що ці кошти ще ніде не прописані. "Наразі їх в бюджеті нема. І коли Рефат Чубаров (голова Меджлісу - ред.) виступив і нагадав про попередню домовленість, Яценюк для протоколу в усному порядку підтвердив це і дав доручення, щоби ці гроші в бюджеті були", - розповів Джемілєв.

Серед іншого, Арсеній Яценюк у своєму телевиступі зазначив, що фінансування Меджлісу за рахунок коштів держбюджету передбачено вперше. Однак Джемілєв нагадав, що минулого року держава вже виділяла "незначну суму" на фінансування діяльності держпідприємства "Кримський дім". За словами політика, до окупації Криму Росією, Меджліс отримував "невеличкі суми на соціальні потреби" від іншої держструктури - кримського республіканського комітету у справах національностей.

Меджліс на самофінансуванні

Джемілєв повідомив, що зараз в Криму лишилися сотні тисяч кримських татар, яких об'єднують понад 70 місцевих осередків Меджлісу. Але їхня активність, за словами співрозмовника DW, сильно обмежена окупаційною владою. Лідери Меджлісу - Рефат Чубаров і сам Мустафа Джемілєв не можуть заїжджати в Крим під загрозою репресій. Саме тому державні гроші вирішили скерувати на розвиток кримськотатарського телебачення.

Яким же ж коштом фінансує свою діяльність сам Меджліс? Джемілєв стверджує, що здебільшого на пожертви кримськотатарських приватних підприємців. Він категорично спростував отримання коштів від Туреччини. "Ми зустрічалися з президентом Туреччини Ердоганом і просили його лише постачати до України збірні будиночки, в яких неподалік від адмінкордону з Кримом могли би тимчасово замешкати переселенці. Він обіцяв порушити цю тему під час візиту в Анкару президента Порошенка у лютому-березні наступного року", - сказав політик.

Коштом міжнародних донорів

Координаторка та співзасновниця громадської ініціативи "Крим SOS" Таміла Ташева повідомила, що зараз 21 тисяча кримських татар офіційно зареєстровані в Україні, як переселенці з Криму. Але за незалежними оцінками кількість переселенців може бути значно більшою і сягати 35 тисяч. За її словами, ще до окупації Криму кримських татар офіційний Київ фінансував за залишковим принципом. "А після окупації не було жодних системних дій з боку влади України щодо вирішення проблеми кримських татар та повернення Криму", - сказала активістка.

Вона дорікнула керівництву держави за відсутність будь-якої стратегії деокупації півострова. Її лякає той факт, що міжнародні донори, які зараз надають гуманітарну, правову та іншу допомогу для діяльності волонтерів "Крим SOS" дедалі більше розчаровуються через брак стратегії і згодом можуть згорнути надання навіть тієї допомоги, яку переселенці отримують зараз. "Те, що в бюджеті передбачили кошти для Меджлісу, в принципі позитивно. Але те, що це робиться так пізно і немає жодної стратегії щодо подальшої долі Криму та кримських татар як корінного народу України - це дуже прикро", - сказала Ташева.

Громадськість буде контролювати

Вона сказала, що її організація та інші активісти організують громадський контроль за використанням виділених державою коштів, про які заявив прем'єр Яценюк. Аналогічної думки дотримується і керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. "Дуже важливо, щоби гроші, що виділяються під час війни, пішли на користь", - сказала вона.

Скрипник вважає, що депутати Верховної Ради з числа кримських татар та лідерів Меджлісу не розробляють необхідні законопроекти із захисту прав кримчан. "Ми сподіваємося, що наступного року такі законопроекти з'являться і ми готові допомогти в їхній розробці", - сказала Скрипник. За її словами, і її організація, і інші кримські громадські структури, що виїхали з півострова, не мають жодної фінансової чи іншої підтримки держави і змушені постійно шукати кошти, зокрема, для найму приміщень за цінами комерційної оренди.