Краудфандинг на всі випадки життя

Позичити гроші в друзів, щоб реалізувати свою ідею, - ненова практика. Однак завдяки інтернету з'явилася можливість у короткий термін здобувати масову фінансову підтримку для своїх проектів. Йдеться про так званий "краудфандинг" (від англ. crowdfunding) - колективне фінансування проектів, яке набуває дедалі більшої популярності.

Анна Зеклер та її однодумці потребують майже сорок тисяч євро, щоб у вересні реалізувати проект нового мистецького ярмарку у Гамбурзі - P/ART. Знайти спонсорів для нікому невідомого проекту складно. Тому молоді митці хочуть покрити суму у 5000 євро за рахунок гуртового фінансування. Зацікавлені проектом люди можуть надати на його підтримку невеличкі суми від десяти євро, не одержуючи від того жодної фінансової вигоди. Як подяку вони отримають унікальні дизайнерські постери та особистий супровід під час ярмарку - залежно від суми, яку надали.

Така форма спонсорства за допомогою інтернету відома вже кілька років. Відповідні платформи в мережі поєднують тих, хто шукає фінансову підтримку, та їхніх благодійників. Вони презентують окремі проекти та вказують шлях до фінансової участі в них.

Успішна модель

Успіх такої системи зростає. Яскравий приклад - фінансування німецького кінофільму Stromberg. Упродовж усього лишень одного тижня у грудні 2011 року більше трьох тисяч спонсорів інвестували у проект мільйон євро. Цьому передувала успішна кампанія на спеціально для цього створеному сайті. Зйомки фільму вже почалися. Як очікується, стрічка вийде на кіноекран у лютому 2014 року.

Так само і громади вже відкрили для себе такий спосіб фінансування як альтернативу до банківського кредиту. Приклад - громада Естріх-Вінкель (у  Гессені), котра налічує лише дванадцять тисяч жителів. Їй були потрібні гроші на цифрові рації для пожежників.

Зовсім випадково колишній бургомістр Естріх-Вінкеля, Пауль Вайманн 2011 року познайомився з трьома молодими науковцями з Європейської бізнес-школи, розташованої поблизу. Вони переконали його стосовно ідеї колективного фінансування проекту.

Правовий бік справи

Штеффен Боллер, Джамал Ель Маллоукі та Йоганнес Лауб та їхня фірма LeihDeinerStadtDeinGeld ("позич своєму місту свої гроші") взяли на себе технічну реалізацію та маркетинг, а бургомістр дбав про формальні умови для такого способу одержання грошей. За його словами, якщо не долучити до справи  спеціальні відомства земельного та державного рівня, то громаду можуть звинувати в прихованому фінансуванні, а це заборонено.

Так, 2009 року громада Квікборн на півночі Німеччини спробувала з допомогою громадян покрити недоодержані з податків гроші і за кілька днів навіть зібрала пару мільйонів євро від громадян. Однак проект довелося припинити після того, як про нього дізналися у Федеральному управлінні фінансового нагляду Німеччини.

Тож, щоб виконати усі правові умови, юні економісти в Естріх-Вінкелі долучили до проекту банк, який видає громаді позики, водночас відмовляючись від будь-яких претензій на користь громадян. Учасники проекту подбали також про рекламу для ініціативи, організували співпрацю з пресою та скликали народне зібрання. З успіхом - громадяни надали 160 тисяч євро під мінімальні відсотки. Дехто навіть взагалі відмовився від відсотків.

Це лише початок

За оцінкою Джамала Ель Маллоукі, нині існує більше двадцяти німецьких платформ для гуртового фінансування. Утім, не всі вони працююють за однаковою схемою. Потрібно розрізняти між тими, хто жертвує гроші, і тими, хто їх позичає.

Невеличкий проект в Естріх-Вінкелі привернув до себе увагу усієї Німеччини. Інші громади вже теж виявляють інтерес до такої моделі. Тим часом юні економісти заснували ще одну платформу. За допомогою LeihDeinerUmweltDeinGeld ("Позич довкіллю cвої гроші") громадяни можуть долучатися до приватних проектів, які спрямовані на захист навколишнього середовища, будівництво сонячних електростанцій та вітряних парків.

На думку Пауля Вайманна, успіх проекту полягає не лише в вигідних умовах фінансування нових рацій для місцевих пожежників. "Люди дуже раді та горді з того, що вони долучилися". Така модель може спрацювати і в соціальній сфері, наприклад, з дитячими садочками чи дитячими майданчиками, впевнений Вайманн.