Майбутнє ЄС – прогрес або розкол

Європейський Союз складається нині з 27 держав. Десять з них не входять до єврозони. У часи, коли країни з валютою євро переживають глибоку кризу, слід докласти зусиль, аби не допустити розколу в Євросоюзі. «Розколота спільнота не здатна функціонувати», - сказав президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу, виступаючи в середу в Берліні з промовою щодо європейських питань.

Тому, на переконання Баррозу, на порядку денному Європи одним з головних питань нині є питання єдності держав: «Євросоюз і єврозона – єдине ціле й повинні діяти разом». Президент Єврокомісії переконаний, що завданням усіх є «продовження інтеграції в єврозоні без відділення країн, які ще до неї не входять». Водночас він наголошує, що найкращим рішенням у кризові часи було б, якби всі країни мали би спільну валюту євро. Баррозу вказав і на те, що за нинішніх умов інтеграцію в єврозоні не слід проводити за рахунок держав, які до неї не входять. Такий перебіг був би нечесним стосовно країн, які планують запровадити в себе євро. Як приклад президент Єврокомісії навів Польщу.

Реакція на британські закиди

Такий активний заклик Баррозу до єдності в межах Європейського Союзу є передусім реакцією на нещодавні висловлювання міністра фінансів Великобританії Джорджа Осборна. У вівторок він знову в не дуже приязній формі відхилив ініціативу канцлера Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Ніколя Саркозі про запровадження податків на фінансові трансакції. Оскільки не лише Великобританія, а й інші країни, які не входять до єврозони, чинять опір цій ініціативі, нині дискутується можливість запровадити ці податки лише в країнах зі спільною валютою євро.

Ще одним питанням, яке нині «розділяє» Євросоюз, є ситуація з можливими змінами до Договору ЄС. Змінювати основоположні документи спільноти доведеться, і треба робити це швидко, щоб проводити важливі у кризові часи структурні реформи. Такої позиції дотримується зокрема канцлер Німеччини Анґлеа Меркель. Її підтримує й президент Єврокомісії. У своїй промові в Берліні він заявив, що темпи подальшої інтеграції в ЄС визначатиме не найповільніша держава.

Водночас багато урядів, зокрема Австрії та Данії, ставляться скептично до швидких змін до угод про створення Євросоюзу, вказуючи, зокрема, на те, що для таких змін у низці держав спершу мають провести референдуми. Німеччина ж наполягає на тому, щоб було прописано передусім право на втручання європейських органів у національну бюджетну політику країн єврозони, що є перманентними боржниками.

Леся Юрченко/rtr, afp
Редактор: Христина Ніколайчук