Майбутнє світової економіки

У 2015 році Єврозона, схоже, знову виявиться проблемним дитям світової економіки. Аналітики прогнозують їй доволі слабке економічне зростання. "Ми очікуємо, що економіка Єврозони в 2015 році зросте на 0,8 відсотка", - прогнозує головний економіст DZ Bank Штефан Більмаєр. І це при тому, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) намагається пом’якшити негативні тенденції.

Економіка в кризових країнах поступово стає на ноги. Цього разу спіткнулися найбільші економіки Єврозони. "По-справжньому сильний економічний спад відбувається в Італії, - констатує аналітик Рейнсько-Вестфальського інституту економічних досліджень (RWI) в Ессені Роланд Дерн. - Зі структурними реформами там зволікають уже багато років". У Франції ж проблеми намагалися вирішувати за рахунок нарощування витрат. Правда, тепер уся країна практично вичерпала свої ліміти, підкреслив Дерн в інтерв’ю DW.

Єврозона потребує структурних реформ

Від слабкої кон'юнктури сусідів по Єврозоні страждає і Німеччина. Згідно з прогнозом Бундесбанку, зростання німецької економіки в 2015 році становитиме лише один відсоток. В тому, що від країни, яка завжди вважалася двигуном зростання всієї Єврозони, не очікують більшого, винні, зокрема, політики, вважає експерт. Замість того, щоб проводити структурні реформи, вони постійно зайняті перерозподілом соціальних благ, критикує Дерн.

Як приклад він наводить зміни в пенсійному законодавстві, які нівелюють раніше досягнутий компроміс щодо збільшення пенсійного віку до 67 років, який так важко дався країні. Йдеться про поправки, які дозволяють окремим категоріям громадян йти на пенсію в 63 роки. "Витрати лягають на підприємства та їхніх співробітників, які роблять відрахування в пенсійний фонд. Це збільшує навантаження на компанії та знижує купівельну спроможність споживачів", - резюмує Дерн.

Іншими словами, такі начебто добрі наміри не стимулюють економічне зростання. Аналогічний приклад - перехід на альтернативні джерела енергії, що веде до зростання цін на електроенергію. "Перехід на альтернативні джерела енергії - мета, без жодних сумнівів, вартісна. Але її досягнення пов'язане з великими витратами. В умовах міжнародної конкуренції це стримуючий фактор", - говорить Штефан Більмаєр з DZ Bank.

Новий виток індустрії

Те, що гальмує економіку Німеччини, неабияк стимулює США. Бум у сфері видобутку газу та нафти методом фрекінга серйозно знизив у Сполучених Штатах витрати на електроенергію та паливні матеріали, що, в свою чергу, потягнуло за собою початок нової ери американської індустріалізації. "Багато компаній знову переносять виробництво із Азії в США, тому що це знову стало рентабельно", - пояснює Більмаєр. За оцінками банку, економіка США найближчими роками буде зростати в середньому на три відсотки на рік.

Другій за величиною економіці світу - Китаю - банк прогнозує зростання ВВП на дещо більше семи відсотків. Щоправда, для китайців, які вже встигли звикнути до небувалих темпів зростання, це стало б найнижчим показником з 1990-го року. Однак такий рівень цілком відповідає планам уряду в Пекіні, адже зараз він прагне створити більш стабільну та справедливу економічну систему.

Зростання, що донині обумовлювали, у першу чергу, обсяги кредитування та товарного експорту, має бути врівноважене збільшенням внутрішнього споживання. Завдяки величезним валютним резервам Китай здатний впоратись з подібними викликами, впевнений Більмаєр. "Це дуже потужний стабілізуючий фактор. Якщо десь виникне проблема, валютні резерви дадуть можливість швидко її усунути. Таким чином складнощі (в будь-якому окремому секторі. - Ред.) не загрожуватимуть економіці країни в цілому", - впевнений економіст.

Ринки, що зростають, залежать від цін на сировину

У той час, коли китайський дракон уповільнює поступ, індійський слон починає тріумфальну ходу. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважає, що зростання економіки другої за чисельністю країни світу становитиме 6,6 відсотка. Однак експерт Роланд Дерн оцінює ситуацію більш скептично. "Наскільки виправдана завчасна похвала на адресу нового уряду, буде видно пізніше. Врешті-решт, Індія - яскравий приклад країни з великими структурними проблемами".

На думку Дерна, це стосується і двох "важковаговиків" Латинської Америки - Бразилії та Аргентини. Бразилія зазнає проблем через недостатньо розвинену інфраструктуру, а Аргентина - через складність та заплутаність ситуації з реструктуризацією державного боргу. "Латинська Америка все ще перебуває в становищі, коли економіка в багатьох країнах регіону дуже сильно залежна від видобутку корисних копалин і таким чином суттєво залежна від динаміки цін на сировинних ринках", - підкреслює Дерн.

А через те, що ціни на сировину нині радше знижуються, Латинська Америка може і в майбутньому залишитись "континентом розчарування". Щодо Венесуели, то експерти подейкують навіть про можливий дефолт, якщо ціни на нафту залишаться на рівні 70 доларів за баррель або впадуть ще нижче. Падіння ціни на нафту також проб'ють відчутну діру в бюджетах таких країн, як Нігерія та Росія. А оскільки економіка Росії додатково обтяжена західними санкціями, уникнути рецесії в 2015 році не вдасться, прогнозує Штефан Більмаєр.

Страждання одних - користь для інших. Для країн-імпортерів нафти низька ціна на "чорне золото" - наче програма стимулювання економіки. "Падіння вартості нафти - це, якщо хочете, такий собі глобальний перерозподіл доходів і для таких країн, як Німеччина, означає, в підсумку, зростання реальних доходів", - резюмує Дерн.