Лідери АСЕАН закликали до припинення насильства в М'янмі

Глави держав та урядів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) закликали до припинення насильства в М'янмі та звільнення всіх політичних в'язнів. Про це заявили в суботу, 24 квітня, організатори саміту лідерів АСЕАН, що відбувався в столиці Індонезії Джакарті.

"Ситуація в М'янмі неприйнятна і не може тривати далі", - заявив на пресконференції президент Індонезії Джоко Відодо. "Насильство має припинитися, а демократію, стабільність і мир потрібно негайно відновити в М'янмі", - додав індонезійський президент, якого цитує інформагенція dpa.

За словами Джоко Відодо, лідери блоку АСЕАН вимагають від хунти М'янми взяти на себе зобов'язання за такими пунктами: припинення насильства, початок діалогу з громадськістю й надання вільного доступу до гуманітарної допомоги. "Має розпочатися процес всеосяжного діалогу. Слід негайно звільнити політв'язнів", - сказав він. Прем'єр-міністр Малайзії Мухіддін Ясін висловив аналогічні думки. "Сумна ситуація в М'янмі має негайно припинитися", - сказав він. Саме Індонезія і Малайзія скликали проведення позачергового саміту лідерів АСЕАН.

Визначальним було також і те, що лідер військової хунти М'янми, котра на початку лютого захопила владу внаслідок військового перевороту, Мін Аунг Хлайн також був присутній на саміті в Джакарті. Той факт, що його запросили до участі в цій зустрічі лідерів блоку азійських держав, породив різку критику. Противники перевороту вимагають заарештувати генерала під час його поїздки та розпочати розслідування злочинів проти людяності, скоєних хунтою. Це перша відома закордонна поїздка нинішнього де-факто правителя М'янми після перевороту.

Тим часом у М'янмі в суботу у великих містах, зокрема, Янгон і Мандалай, спалахнули нові протести. Багато протестувальників проводили традиційні поховальні ритуали, під час яких розбивали глиняні горщики. Вони пов'язали це з бажанням, щоб генерал Мін Аунг Хлаінг помер або був заарештований під час своєї подорожі. Чимало користувачів соцмереж також публічно бажали смерті або арешту правителя.

Військовий переворот у М'янмі

У М'янмі 1 лютого стався військовий переворот. Головнокомандувач збройними силами Мін Аунг Хлайн зосередив у своїх руках законодавчу, виконавчу і судову влади. Виконувачем обов'язків президента був призначений віцепрезидент М'їнт Шве. Військові оголосили надзвичайний стан терміном на один рік і затримали  лідеркуАун Сан Су Чжі, президента Він М'їна, а також інших високопоставлених чиновників за "фальсифікацію виборів" 8 листопада 2020 року.

Практично одразу після перевороту розпочалися масштабні акції протесту проти захоплення влади військовими. За оцінками правозахисних організацій, у М'янмі під час заворушень загинуло близько 740 осіб, натепер під вартою перебуває понад 3,3 тисячі осіб. Правозахисники також не раз вказували на факти жорстоких тортур силовиками затриманих противників перевороту в М'янмі.

США та ЄС запровадили санкції через події у цій азійській країні.

Читайте також: ООН, ЄС і США засудили масові вбивства протестувальників у М'янмі