1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Людяність на війні

Зільке Вюнш, Борис Немировський5 липня 2014 р.

Розгадувати загадки за допомогою собаки та графіки в стилі коміксів: "Valiant Hearts" – дещо інша комп‘ютерна гра про Першу світову війну. В ній йдеться про дружбу, любов та сім‘ю посеред війни та знищення.

https://p.dw.com/p/1CWMW
Комп'ютерна гра "Valiant Hearts"Фото: Ubisoft

Еміль біжить, за ним – Фредді та собака Dолт. Загрозливі зелені газові хмари просочуються слідом по тунелях. Попереду шлях до втечі перегороджує купа землі. Еміль чимдуж прокопується скрізь неї, до зовнішнього світу, але й тут їх переслідує отруйний газ, від якого трійця тікає, рятуючи життя. Раптом – гучні сигнали, вигуки, змахи рук… До них під‘їжджає санітарка. Відчайдушний стрибок до машини – і друзі врятовані!

Це – сцена з відеогри "Valiant Hearts" ("Сміливі серця"), яку було розтиражовано по всьому світі з нагоди 100-річчя від початку Першої світової війни. Про цю трагічну сторінку людської історії ігор взагалі-то зроблено не так багато. Про це не раз казали й Мартіну Баєру – дослідникові воєн, який займається всім, що пов‘язано з культурою, мистецтвом та війною, та веде до цієї теми свій блог. "Якщо я розмовляю з людьми про ігри за мотивами Першої світової війни, іх перша реакція – "Звичайно, про це немає жодних ігор! Як вони повинні виглядати? Сидиш в окопі, потім отримуєш наказ атакувати протилежний фронт і тебе зрештою вбивають? Це нудно!" - розповідає він.

Собака – таємний герой

Проте розробникам все ж таки вдалося створити захоплюючу гру. Не в останню чергу, завдяки зворушливій історії: француз Еміль розшукує поміж боями та окопами свого німецького зятя Карла. Еміль отримує допомогу від американця Фредді з "Іноземного легіону", на прізвисько "Щасливчик Фредді", та від бельгійської санітарки Ганни. Але справжній герой – це пес Волт. Без нього гравці часто просто не можуть просунутись вперед: Волт натискає на важелі, знаходить закопані предмети або ж витягає динамітні шашки з недоступних куточків.

"Valiant Hearts" має ще одну відмінність від інших типових воєнних ігор. Це не шутер, не стратегія, це – пригодницька гра, де треба вирішувати загадки, аби пройти далі. Вельми дотепні переслідування змінюються повзанням по окопах. Графіка теж відіграє свою роль: замість 3D-світлин високої якості, "Valiant Hearts" зустрічає гравців малюнками в стилі графічних новел – спочатку кольоровими, пізніше кольори вицвітають до сірих та коричневих, пронизаних отруйно-жовтим полум‘ям з кулеметів. "Лише таким чином стає можливим уявити собі реальний жах", - вважає дослідник воєн Баєр.

Deutschland Kriegswissenschaftler Martin Bayer
Мартін Байєр, німецький воєнний дослідникФото: Martin Bayer

Любов до деталей

Попри абстрактні картинки, розробники подбали про реалістичне уявлення: їх надихали солдатські листи, які можна знайти і в грі. Команду також підтримували історики. Баєр вважає, що часто уявлення про війну буває одностороннє: "В багатьох іграх та фільмах все крутиться навколо аудіовізуального реалізму: гвинтівка робить такий самий "бабах!", як і справжня, і виглядає саме так. Але справжнього реалізму бракує, наприклад – як виглядає взагалі життя на війні?"

В "Valiant Hearts" цю порожнечу заповнюють саме маленькі, незначні речі, від фляг та знаків відмінності до мистецьких витворів з уламків шрапнелі – такі артефакти заховані скрізь, за їх допомогою гравець може більше дізнатися про життя солдатів та цивільних. В меню додатково є короткі тексти, в яких, наприклад, йдеться про перший випадок використання вогнеметів. Але сама гра ненав‘язливо розповідає про те, як почували себе солдати: на першому рівні Еміль декілька разів б‘є по солом‘яному опудалу, після чого одразу йде в бій. "Можна подумати, що це дурниця. Але, загалом, це демонструє, що реальні солдати теж були навчені не ліпше", - каже Баєр.

Computerspiel Valiant Hearts
Комп'ютерна гра "Valiant Hearts"Фото: Ubisoft

За "добрих"?

Тільки в одному розробники гри не вельми дотримувалися істини. В грі німці жбурляють газові бомби на бельгійське місто Іпр. "Того часу ще не було ніяких газових бомб, газ виливали з каністр, - пояснює Байєр. - Окрім того, місто не бомбардували, на цивільних осіб теж ніхто не нападав – газ застосовувався на фронті. Це – зовсім інший рівень військового злочину."

Проте ця сцена символізує військові злочини, яких німці скоїли у Франції та Бельгії, каже Баєр далі. Тому він не вважає, що гра, розроблена студією Ubisoft в Монпельє, стає на бік французів. Це насправді так – не тільки тому, що герої гри походять з обох боків, не тому, що йдеться про німецько-французську любов. Гра стає на бік простих солдатів, байдуже, з якого вони боку. Той, хто грає в "Valiant Hearts", отримує принаймні якесь уявлення про те, як почували себе люди тоді, сто років тому, в окопах, під бомбами, кулеметами та отруйним газом.

Computerspiel Valiant Hearts
Комп'ютерна гра "Valiant Hearts"Фото: Ubisoft