Люди могли завезти життя на Місяць: у чому небезпека?

Мікроскопічні безхребетні, найбільш живучі істоти, відомі людству - тихоходи (латинська назва Tardigrada) - опинилися у відкритому космосі при невдалій спробі першого приватного ізраїльського місячного зонда Beresheet здійснити посадку на Місяць.

Вчені припускають, що ці багатоклітинні істоти вижили. Справа в тому, що тихоходи здатні довгий час перебувати в анабіозі - їхня будова дозволяє їм у буквальному сенсі висохнути і надовго завмерти, але потім при контакті з водою вони знову оживають. Таку здатність цих багатоклітинних організмів вчені спостерігали неодноразово, наприклад, після 30 років перебування тихоходів в арктичних льодах.

Як в космосі загубили тихоходів

Beresheet був запущений 22 лютого з мису Канаверал у Флориді за допомогою ракети-носія Falcon 9 приватної американської компанії SpaceX. Назва зонда в перекладі означає генезис, або "спочатку" - перші слова з біблійної Книги Буття, яка змальовує створення світу.

Назва місячного зонда безпосередньо пов'язана з місією, яку повинен був виконати цей космічний апарат - доставити на Місяць не тільки живі організми, але і зашифровану інформацію про людей з фрагментами ДНК. На жаль, після того, як апарат зазнав аварії, ніхто не знає, де зараз перебуває матеріал, що був на його борту.

Після того, як стало відомо про аварію ізраїльського зонда, в наукових колах виникла дискусія про те, чи можна було взагалі дозволяти доставку на Місяць тихоходів. Професор молекулярної фізики з Кентського Університету Найджел Мейсон пояснює, що при польотах у космос зазвичай приділяють серйозну увагу забороні брати на борт будь-які мікроорганізми. "Американське NASA і європейське ESA завжди прагнуть до того, щоб всі космічні апарати були абсолютно стерильні, особливо якщо вони відправляються на Місяць або на інші планети", - каже інженерка космічної техніки К'яра Мак Грес з університету Глазго. Вона каже, що просто так залишити в космічному просторі будь-які живі істоти неможливо. NASA б цього не допустило.

Земні мікроорганізми є небезпечними

"Якщо ми досліджуємо, чи є життя за межами нашої планети, то не можемо випадково залишити десь живі істоти, щоб потім знову їх виявити, вже абсолютно не розуміючи, звідки вони походять - завезли їх із Землі чи ні", - пояснює К'яра Мак Грес. Вчений Найджел Мейсон своєю чергою звертає увагу на те, що якщо живі організми з Землі опиняться на інших планетах або на Місяці, це може стати загрозою для життя, якщо воно там існує. Подібне часто відбувається на Землі - якщо на один континент завозять якийсь новий вид рослин, тварин, птахів або комах, то він може поступово витіснити представників флори і фауни, які вже мешкають там.

Найважливіше питання, яке виникає в зв'язку з цим: хто контролює, що доставляють з Землі на інші планети космічні кораблі? І хто вирішує, що може перебувати на борту космічних апаратів? Чи можливо, що той, хто в приватному порядку фінансує польоти в космос, може доставляти туди все що завгодно?

"У NASA і приватних місій, які здійснюють космічні перевезення, різні стандарти", - пояснює К'яра Мак Грес. Вона вказує насамперед на стерильність космічних апаратів, яка в NASA і ESA є набагато вищою, ніж у приватних. Для здійснення космічних польотів приватним місіям потрібна ліцензія держави, де був виготовлений космічний апарат або звідки він буде запущений в космос. Правила для отримання такої ліцензії в різних країнах різні. Але тільки 13 держав в світі мають можливість запускати ракети в космос.

Мирне освоєння космосу здійснюється на базі Договору ООН про космос (Outer Space Treaty) від 1967 року. Документ, підписаний більшістю країн світу ще за часів "холодної війни", не тільки забороняє доставляти в космос зброю, а й передбачає уникнення шкідливих контамінацій планети Земля з іншими планетами і Місяцем. Щоправда, чіткого трактування того, що саме мається на увазі під "шкідливими контамінаціями", немає. При цьому в разі порушення даної угоди ніхто не буде підданий санкціям, оскільки немає інстанції, яка це контролює.

Що робити зі сміттям на Місяці

Втім, і NASA, яке дуже серйозно ставиться до цього питання, дещо вже залишило на Місяці. Наприклад, 96 мішків з людськими фекаліями. Мак Грес пояснює це тим, що для повернення на Землю першої місії астронавтів, що побували на Місяці, потребувалася достатня кількість палива. Оскільки зворотний політ не припускав дозаправлення, довелося відмовитися від зайвого вантажу: "Для кожного зайвого кілограма потрібне додаткове паливо. А оскільки астронавти повинні були взяти з собою ще зразки твердих порід з поверхні Місяця, вони повинні були щось залишити там".

Чи можуть бактерії, що походять з людських фекалій, вижити на Місяці? І що ж все-таки станеться з тихоходами? Поки з упевненістю можна сказати лише одне - якби тихоходи опинилися на Марсі, де умови для життя є кращими, ніж на Місяці, все було б набагато гірше. На Місяці бактерії, що є в людських фекаліях, абсолютно точно не виживуть. Та й тихоходи теж, вважає Найджел Мейсон, оскільки там немає води, кисню і харчування. Крім того, мікроорганізми навряд чи вижили, з огляду на сукупність усіх факторів, зіткнення апарату з місячною поверхнею, опромінення і дуже низькі температури. Але вчений зараз намагається встановити, чи могли тихоходи, що опинилися на Місяці, видозмінитися. Можливо, під час наступного польоту на Місяць астронавти і зможуть встановити, чи живі втрачені багатоклітинні, але те, що тихоходи самі по собі знову оживуть і поширяться на Місяці, вчений вважає малоймовірним.