Як "реанімувати" львівський аеропорт?

Новий термінал аеропорту у Львові, що побудували до чемпіонату "Євро-2012", обійшовся платникам податків у 4,3 мільярда гривень. Пропускна спроможність аеровокзалу до семи мільйонів пасажирів у рік. Однак впродовж уже трьох років аеропорт використовує свої потужності заледве на 8 відсотків, в межах 570 - 590 тисяч пасажирів на рік.

Цьогорічні перспективи будуть не кращими, адже кількість напрямків і рейсів суттєво скоротилися. Якщо минулоріч функціонувало понад два десятки напрямків, то станом на квітень цього року залишилися Київ, Стамбул, Варшава, Мюнхен та Відень. Щоправда у літній сезон додадуться чартерні рейси з Мадрида, Болоньї, Тель-Авіва, Рима та Одеси. Для порівняння: з польського Кракова без пересадки можна долетіти у понад півсотню міст світу.

Як підвищити пасажиропотік?

Як за цих умов сьогодні виживає аеропорт не зовсім зрозуміло - фінансової звітності єдиного в Україні аеропорту, що повністю перебуває у держвласності, у відкритому доступі не знайти. Львівський аеропорт у квітні отримав нового гендиректора - Дмитра Шинкарчука. У мініфраструктури відзначили, зокрема, його попередній досвід "кризового менеджменту", що без сумнівів стане в нагоді на новій посаді.

Керівник литовської авіаконсалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький у розмові з DW припустив, що львівський аеропорт залишається самоокупним, але надзвичайно обтяжений боргами за реконструкцію. Підвищити пасажиропотік, а отже й "оживити" сам аеропорт, можна було б з приходом нового авіаперевізника, який би там постійно базувався.

Для цього місцева влада спільно з міністерствами мають визначити 10-15 пріоритетних напрямків і на конкурсних умовах пакетом виставити пропозицію, розмірковує Ланецький. Причому, додає він, ці напрямки мають бути новими і не створювати конкуренцію вже існуючим. Перспективним він вважає авіасполучення Львова з містами Грузії, Казахстану та Азербайджану. Натомість на прихід провідних європейських "бюджетників", за оцінками експерта, Львову поки сподіватися не варто - рівень доходів українців занадто низький та й ситуація в країні нестабільна. Тому Ланецький радить працювати з авіакомпаніями, які вже представлені в Україні.

Експеримент з "відкритим небом"

Пасажиропотік неодмінно зросте, якщо до Львова прийде додатковий авіаперевізник, бажано бюджетний, погоджується з литовським експертом і голова Львівської ОДА Олег Синютка. Уже на початок травня запланована велика конференція бюджетних авіаліній. До участі запросили понад двадцять авіаперевізників, яких може зацікавити міністерська ініціатива "відкритого неба" у Львові. Аби розмова вийшла предметною, каже він, міністерство інфраструктури повинно передати львівському аеропорту право самостійно визначати вартість обслуговування одного пасажира.

Нині всю цінову політику формують у відомстві, каже Синютка. Там же ж встановлюють вартість базування повітряних суден в аеропорту. "Базуватися у Львові - недешеве задоволення. Приміром, власникам літаків вигідніше тримати судна в польському Ряшеві, де ціна нижча удесятеро"- , пояснює Олег Синютка і додає, що керівництво аеропорту має також знайти альтернативні джерела постачання палива для літаків, бо зараз це майже монополія. Між іншим, слідом за Львовом принцип "відкритого неба" хочуть запровадити й в аеропорту Одеси.

Перспективи і витрати

Визначальними факторами для розвитку львівського аеропорту є потік заробітчан та географічне положення - поруч Карпати та Трускавець, зазначив у розмові з DW експерт авіаційної галузі, головний редактор порталу "Авіабіз" Богдан Долінце. Завдяки заробітчанам аеропорту вдалося в цілому зберегти свої позиції - пасажиропотік у львівському аеропорту впав на 16 відсотків за останній рік, повідомляє Державіаслужба України. Для прикладу: у столичному аеропорту "Жуляни" пасажиропотік за аналогічний період скоротився на понад 40 відсотків, а у Харківському - на майже 28 відсотків.

Разом з тим, витрати на утримання аеровокзалу є значними, припускає експерт. У цьому випадку фінансові показники можна покращити лише ефективно використавши надлишкові площі, як-то здача в оренду та відкриття великих крамниць Duty-Free. Транспортні стоянки теж непогане джерело доходів, каже Богдан Долінце. Наразі ж порожні площі використовують для проведення сезонних показів мод, економічних форумів та соціальних проектів.