Кіпр: до 60 відсотків втрат

Вкладники найбільшого банку країни Bank of Cyprus, що мають на рахунках понад 100 тисяч євро, на першому етапі втратять 37,5 відсотка від суми депозиту. Ці гроші для вкладників будуть конвертовані в акції банку. Однак цією "стрижкою" справа не обмежиться - на другому етапі вкладники можуть втратити додатково 22,5 відсотка. Про такі наміри йдеться в офіційному повідомленні Центрального банку Кіпру, оприлюдненому в суботу, 30 березня. 

Остаточна сума залежатиме від висновків експертів, які встановлять суми, необхідні для відновлення ліквідності банківської системи Кіпру. Свої висновки експертна група планує представити протягом наступних трьох місяців. Решту 40 відсотків з великих депозитів планують "тимчасово заморозити з міркувань ліквідності". Проте Центробанк обіцяє продовжувати нараховувати відсотки та навіть доплюсує додаткові 10 відсотків, зазначає інформагенція AP.

За оцінками кіпрських економістів, конвертація грошей у банківські акції теоретично дозволила б вкладникам у майбутньому відновити втрачені у ході "стрижки" кошти. Одначе сьогодні, за умов кризової ситуації, вартість акцій є низькою, а привабливість для сторонніх інвесторів досить сумнівною. До того ж незрозуміло, коли і чи взагалі акції кіпрських банків вийдуть хоча б на докризовий рівень вартості. "Безперечно ми зазнали тяжкого удару. Але після реформ банки зможуть відновити свою роль у кіпрській економіці", - запевнив міністр фінансів Кіпру Міхаліс Саррис.

"Серйозна різниця"

На думку ж аналітиків, перекладення на вкладників додаткового тягаря навряд чи позитивно відіб'ється на діловому кліматі острівної держави. Професор економіки Софроніс Клерідес прогнозує тяжкі часи для місцевого бізнесу. "Є серйозна різниця між втратами обсягом у 30 відсотків і у 60 відсотків", - каже він, додаючи, що це може потягнути країну у ще глибшу рецесію.

Кіпрський політолог Антоніс Еллінас у свою чергу прогнозує зростання безробіття з нинішніх 15 відсотків до "захмарного рівня" упродовж наступних кількох років. "Соціальний вплив цієї "стрижки" ми ще не можемо збагнути, але він буде величезним з точки зору суспільних заворушень", - прогнозує він.

Тим часом економіст Клерідес закидає 17 країнам Єврозони бажання скористатися ситуацією, аби покінчити з бізнес-моделлю Кіпру. Досі острівна держава жила значною мірою з надання міжнародних фінансових послуг: найнижчі податки для бізнесу, розвинута система реєстрації компаній, офшорні операції та інші послаблення вабили туди мільярдні капіталовкладення, причому далеко не завжди прозорі. Нині, переконаний професор економіки Кларідес, уряди країн Єврозони прагнуть продемонструвати, що європейські платники податків більше не рятуватимуть своїм коштом збанкрутілі банки, а цю роль візьмуть на себе власники великих депозитів.

Іноземні філії банків продадуть

Водночас міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле у суботньому інтерв'ю газеті Bild поспішив спростувати цю тезу. За його словами, "Кіпр є і залишатиметься особливим випадком". Тож, модель розв'язання кіпрської кризи, дав зрозуміти німецький міністр фінансів, не стане прикладом для наслідування у майбутньому.

Поки ж на Кіпрі й досі жваво дискутують, чи встигли закордонні багатії завчасно вивести свої капітали через закордонні філії Bank of Cyprus. У майбутньому кіпрська влада планує їх продати. За словами кіпрського міністра фінансів Міхаліса Сарриса, філіали банків Bank of Cyprus та Laiki Bank буде продано в Україні, Росії, Великобританії та Румунії. Водночас Саррис зазначив, що на Кіпрі сподіваються у майбутньому вийти на нові ринки - в Китаї та арабських країнах.