Матера - від "ганьби Італії" до культурної столиці Європи
19 січня 2019 р.
Сморід плісняви і сміття, чорні дірки у білій скелі - ще порівняно недавно південноіталійська Матера слугувала ілюстрацією абсолютної бідності і вважалася "національною ганьбою" Італії. Однак нині це місто перетворилося на гордість країни. Поряд із болгарським Пловдивом Матера у суботу, 19 січня, стала культурною столицею Європи-2019 і тепер притягує тисячі відвідувачів попри те, що знаходиться поза звичними туристичними маршрутами.
Це місто - одне із найстаріших у Європі. Його історія сягає восьми тисяч років. Жителі Матери - селяни й пастухи - мешкали в печерному поселенні, відомому як "Сассі" ("каміння"). У цьому комплексі з будинків, церков і монастирів, вбудованих у печери, аж до 1950 років люди жили в антигігієнічних умовах, без водогону й електрики, подекуди поруч зі своїми тваринами. У 1952 році ухвалений італійським урядом закон спричинив примусове відселення до інших районів близько 17 тисяч жителів печерного міста. Кам'яному "Сассі" загрожував занепад. Аж поки у 1986 році не було ухвалене рішення про збереження й реставрацію печерного комплексу, який 1993 року зарахували до світової спадщини ЮНЕСКО.
Ідеальні декорації для немасового туриста
Видозмінена Матера перетворилася на потужний туристичний магніт, який притягує тисячі туристів з усього світу. У печерному місці постали розкішні готелі, крамниці й ресторани. Маленькі й закручені вулички печерного міста дуже мальовничі, вони огортають численні пагорби, прямуючи то вгору, то вниз. Тут легко можна заблукати - Googlemaps не завжди стане в нагоді. Зате так можна легко відкрити для себе автентичні ресторани, кафе чи винарні. Будинки наче зрослися зі скелями, а над їхніми дахами на стрімкій скелі вивищується хрест - Голлівуд уже давно відкрив для себе Матеру як ідеальні фільмові декорації. Так, наприклад, Мел Гібсон ніс цими вуличками хреста, граючи роль Ісуса у фільмі "Страсті Христові".
Якщо у 2000 році кількість ночівель у місті складала 200 тисяч, то у 2017 році вона сягнула біля 480 тисяч, повідомляє dpa. Можливо, скоро жителі Матери вважатимуть за благо те, що найближче летовище розташоване за більш ніж 60 кілометрів від міста. Тож ті, хто спеціально не прямував до Матери, навряд чи випадково заблукає сюди. За словами Паоло Веррі, очільника фонду "Матера 2019", відповідального за програму культурної столиці Європи-2019, масового туризму в маленькому місті намагатимуться уникнути за будь-яку ціну. За його словами, таке зростання кількості гостей міста стало для місцевих жителів несподіваним і неабияк їх налякало. "Ми - не Венеція і не сподіваємося нею стати. Але будемо чесними: якби туризм не створив робочих місць, ситуація б сьогодні виглядала інакше. Туризм створює нові можливості. І приносить живі гроші", - додає Веррі.
Тепер - після набуття Матерою статусу культурної столиці Європа - велику роль має відіграти відкритість та обмін між місцевими жителями й гостями міста. "Ми розвинули стратегію, яка може стати в нагоді й іншим містам, які потерпають від масового туризму", - розповідає Паоло Веррі. Так, вхідний квиток на заходи культурної програми в Матері одночасно буде "паспортом", який має перетворити туристів на "тимчасових громадян". Вони матимуть можливість познайомитися з містом у тому числі й за межами "Сассі", а також зможуть стати послами Матери і повертатися до неї - принаймні на це сподіваються організатори культурної програми, яка офіційно стартувала 19 січня.
Від ганьби до гордості один цивілізаційний стрибок
Увечері 18 січня жителі Матери запалили традиційні ліхтарі, поклавши видовищний початок "столичному" року їхньої домівки. А наступного дня рівно 2019 музикантів дали концерт на вулицях міста. Також у Матері відкрилися вісім виставок восьми митців. Проекти, створені як місцевими художниками, так і учасниками з інших регіонів Італії та країн Європи, тісно пов'язані з історією міста, але й актуальні для багатьох місць у Європі. У них йдеться, наприклад, про відтік населення із сільських регіонів або про реальні взаємини у дедалі більш цифровому світі.
І, звичайно, опрацьовується тема ганьби. Лише культурний переворот уможливив те, що Матера з "національної ганьби" перетворилася на світову культурну спадщину, вважає сицилійський архітектор Фабіо Чаравелла, мистецький керівник проекту "Архітектура ганьби". У ньому порушується питання про те, в яких місцях ми нині абсолютно нормально живемо, хоч мали би їх соромитися. А які місця, яких ми сьогодні соромимося, можуть стати світовою спадщиною - як Матера.