Куба: що буде після Кастро?

Іспанське видання El País пише:

Навіть якщо Фідель Кастро ще одужає після хвороби, на Кубі почався перехід до часів після нього. Ніхто не знає, скільки цей процес триватиме і до чого він призведе…Але ясно, що „кастроїзм” без Кастро нежиттєздатний. Всі зацікавлені в тому, щоб перехідний процес пройшов мирно і щоб кубинці самі вирішували свою долю. Тут єдині навіть кубинські комуністи й Білий дім: хаосу та новій хвилі міграції треба запобігти, - читаємо на сторінках El País.

Британська Daily Telegraph продовжує тему:

У Латинській Америці Фідель Кастро популярний як ніколи, і власну країну він міцно тримає в руках. 2003 року на Кубі було заарештовано 75 дисидентів та журналістів, яких було засуджено до довгих термінів позбавлення волі. В економіці уряд ще міцніше тримає віжки. Якщо коротко, то Куба й досі жахлива країна для всіх, хто сумнівається у авторитеті „ель команданте”… Його брат Рауль, який тимчасово очолив країну, - комуніст до мозку кісток. Якщо він очолить Кубу після Фіделя, він може відкрити економіку країни, як це свого часу зробили китайці, але водночас зберегти монополію партії на владу, - припускає Daily Telegraph.

Німецька газета Heilbronner Stimme робить схожий прогноз:

Квітка демократії розквітне на острові не одразу. У кращому випадку на Кубу очікує китайський шлях: авторитарна держава плюс економічна свобода. У найгіршому випадку карибський острів стане місцем для авантюр політичних піратів, - пише Heilbronner Stimme.

Інше німецьке видання – Südkurier з міста Констанца – переконане:

Мине не багато часу й кубинці зажадають зміни системи. Вирішальним є те, чи у разі цього запізнілого падіння муру стара гвардія піде добровільно, чи вона спробує втягти у катастрофу всю націю, - вважає Südkurier.

На сторінках Augsburger Allgemeine читаємо:

Для мобілізації населення проти режиму опозиції на Кубі бракує лідерів масштабів Кастро й перспективи. Сполученим Штатам у даній ситуації краще не втручатися. Адже якщо Вашингтон на це піде, то попри невдоволення нинішнім станом країни, це може тільки об’єднати кубинців проти США, - припускає Augsburger Allgemeine.

Frankfurter Allgemeine Zeitung порівнює Кубу й колишній СРСР:

Те, що відбувається у ці дні у верхівці влади на Кубі, не бачить ані світова громадськість, ані кубинська. Цим карибська держава нагадує колишній Радянський Союз або ж навіть Північну Корею. Знаковим є те, що „команданте” сам подбав про випадок його нездатності продовжувати керувати державними справами. Все це вказує на те, що його брат Рауль має забезпечити перехід влади до колективу ідеологічно стійких комуністів, мета якого - ніщо інше, ніж якнайдовше збереження влади, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

На завершення – знову про події на Близькому Сході та навколо них. Німецька газета Kieler Nachrichten критично оцінює документ, ухвалений у вівторок міністрами країн-членів Європейського союзу:

Європейський союз можна назвати економічним важковаговиком, але політично це державне об’єднання – карлик. Міністри закордонних справ говорили багато, але не сказали нічого, що мало б вагу для сторін конфлікту: Ізраїлю та „Хезболли”. ЄС не треба турбуватися про вплив на Близькому Сході, його немає. Всі розмови про самостійну європейську дипломатію – це порожні балачки. ЄС варто це визнати й не виставляти себе на посміховисько всьому світові, - вважає Kieler Nachrichten.

Французька газета Le Monde пише про ліванське угруповання „Хезболла”:

Поразка „Хезболли” означатиме поразку її іранських творців та покровителів. Ізраїльтяни знають, що ця „Партія бога” – це солідне утворення з глибоким корінням у ліванському суспільстві. Вони знають, що більшість мусульман-шиїтів поділяють її погляди. І лише військова операція не призведе до зникнення цього угруповання, - розмірковує Le Monde.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко