Критика капіталізму – головна тема першотравневих маніфестацій у Німеччині

Газета ФРЕНКІШЕР ТАҐ пише про фінансово-кредитний інститут ”Дойче банк”, який, незважаючи на зростання прибутку, заявляє про скорочення робочих місць:

Кращих підстав для критики й бути не може. Саме ”Дойче банк”, і саме його керівник Йозеф Аккерманн підтвердив у суботу наміри скоротити тисячі робочих місць. Це сталося лише через день після того, як ця компанія, що успішно розвивається, вразила всіх несподівано різким зростанням прибутку. Учасники першотравневих маніфестацій побачили в таких заявах підтвердження свого обурення та розчарування, викликані браком у представників економіки відповідальності по відношенню до держави, - пише газета ФРЕНКІШЕР ТАҐ.

Газета КОБУРҐЕР ТАҐЕБЛАТТ згадує голову СДПН Франца Мюнтеферінґа, який своїми критичними зауваженнями власне викликав дебати про капіталізм. Нагадаємо, що лідер соціал-демократів порівняв із саранчею низку великих інвесторів, які вдаються до ворожого поглинання успішних підприємств, аби потім розколоти їх і вигідно продати акції.

Мюнтеферінґ зробив країні ведмежу послугу, оскільки, критикуючи капіталізм, він відлякав інвесторів? Але ”Дойче банк” не злякався його слів. Керівництво компанії холоднокровно повідомило про подальше скорочення робочих місць, незважаючи на зростання прибутку. Такий новий агресивний стиль, спрямований на максимальне збільшення доходів, обрює не тільки соціал-демократів, - зауважує газета КОБУРҐЕР ТАҐЕБЛАТТ.

Газета РЕЙН-НЕККАР-ЦАЙТУНҐ продовжує тему:

Кампанія, яку розгорнув Франц Мюнтеферінґ, не викликає захоплення, оскільки вона сприяє виникненню глибоких упереджень та заздрощів і водночас відвертає увагу від помилок політиків. Але таке полювання за крайніми так і не допомогло соціал-демократам підвищити свій рейтинг, про що свідчать останні соціологічні опитування. Водночас слід все ж таки вголос поговорити про те, чи повинні політики та суспільство і надалі мовчки ковтати провокації таких менеджерів, як керівник ”Дойче банку”, - вважає газета РЕЙН-НЕККАР-ЦАЙТУНҐ.

Чимало коментарів у німецькій пресі присвячено також першій річниці розширення Європейського союзу, до складу якого тепер входить 25 країн. Газета НОЙЕ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ аналізує:

Економічні підсумки розширення Європейського союзу на Схід, з німецької точки зору, є дуже добрими. За підрахунками Німецького об”єднання торговельно-промислових палат, завдяки розширенню експортних можливостей у країні виникло вісімдесят тисяч нових робочих місць. Через своє географічне положення та свої культурні зв”язки Німеччина є природним партнером нових східних членів ЄС. Таку стратегічну перевагу слід послідовно використовувати й надалі і передусім для ратифікації майбутньої Конституції Євросоюзу. Інакше через велику кількість членів з такими різними інтересами ЄС може втратити свою дієздатність, - застерігає газета НОЙЕ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ.

Газета ВЕЛЬТ критикує, що після розширення Європейський союз досі не спромігся реформувати свої структури:

З розширенням ЄС пов”язували сподівання, що вже тільки з огляду на розміри цієї організації Брюссель буде змушений вдатися до послідовних реформ. Говорили про прозорість, про необхідність збільшити вплив громадян, зміну механізму надання дотацій. Але все обмежилося балачками. Прикро. Хоча ще залишаєтсья шанс, що реформи втілять таки в життя. Адже жодна нормальна людина не може собі уявити, як Брюссель може керувати державним союзом, що складається з 25 країн, десять з яких раніше були соціалістичними, і який нараховує 450 мільйонів жителів, - зауважує газета ВЕЛЬТ.

У газеті ВЕСТФАЛЕНПОСТ читаємо:

Навіть якщо промисловість, враховуючи додаткові експортні можливості, підбиває позитивні підсумки, і в нових країнах спостерігається бурхливий економічний розвиток, країни-засновники ЄС дуже добре відчувають також ризики. Необхідність проведення реформ та економічні негаразди відтіснили на задній план ейфорію, викликану подоланням розколу Європи. Сьогодні важко робити якісь прогнози. Нині ще не має чіткого уявлення про вирівнення в далекій перспективі умов життя на Сході та Заході, як наслідок розширення ЄС. На Європу майбутнього все ще дивляться через внутрішньополітичні окуляри. Але така позиція не є перспективною і не веде до вказаної мети, яка полягає в тому, щоб розуміти Європу розумом, а любити серцем, - коментує газета ВЕСТФАЛЕНПОСТ.

Огляд німецької преси підготував Володимир Медяний