Інтрига на три мільярди доларів

Виконавчий комітет Міжнародного валютного фонду у понеділок, 8 грудня, прийняв рішення зняти заборону на кредитування країн з простроченою суверенною заборгованістю. Цей крок МВФ пов'язують із ситуацією, що склалася навколо українського боргу Росії у три мільярди доларів США у формі євробондів, термін сплати якого спливає 20 грудня. Тепер же Міжнародний валютний фонд зможе продовжити співпрацю з Україною незалежно від того, як розвиватиметься ситуація навколо "боргу Януковича".

На засіданні виконавчого комітету МВФ Росія голосувала проти зміни політики кредитування країн, що мають заборгованість перед офіційними кредиторами. Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов вважає це рішення поспішним та упередженим. "Його ухвалили винятково на шкоду Росії, щоб дати Києву легальну можливість не платити за своїми боргами", - заявив він журналістам у Москві.

Не тільки Україна

Шведський економіст Андерс Ослунд так не вважає. У розмові з DW він нагадав, що зміну політики кредитування у МВФ ініціювали ще 2013 року і йшлося тоді про можливість фінансування африканських країн, які не обслуговували свої борги перед Китаєм. Зміни планували запровадити навесні 2016 року, але ситуація з українським боргом змусила Фонд прискорити цей процес, зауважив експерт.

На думку Ослунда, саме підготовка до зміни політики кредитування МВФ змусила російського президента Володимира Путіна 16 листопада на зустрічі G20 у Туреччині запропонувати перенести платежі на 2016-2018 роки: за цим планом Україна мала б сплачувати по мільярду доларів щороку, але під гарантії США, Європейського Союзу або одного з міжнародних фінансових інститутів.

Російський план було представлено не Україні, а напряму Заходу. Втім, український уряд прийняти цю пропозицію просто не міг, оскільки вона суперечила угоді з приватними кредиторами про реструктуризацію державного боргу, за якою Україна не могла пропонувати іншим приватним позичальникам кращі умови.

Комерційний чи офіційний?

Каменем спотикання у цій суперечці є статус українського боргу. Нагадаємо, що у серпні український уряд та приватні кредитори домовилися про списання 20 відсотків і відстрочення початку погашення боргів на чотири роки. Тоді ж Україна запропонувала Росії пристати на ці ж умови щодо боргу у три мільярди доларів.

Російські можновладці натомість кілька разів давали зрозуміти, що на такі умови не пристануть, оскільки вважають ці три мільярди доларів США у формі євробондів офіційною позикою Україні. Водночас український уряд наполягає на тому, що цей кредит є комерційним і нічим не відрізняється від кредитів, щодо реструктуризації яких Україні вже вдалося домовитися у серпні.

Експерт Німецької консультативної групи в Україні Роберт Кірхнер вважає, що ці євробонди мають риси як комерційного інструменту, так і суверенного боргу. Чому ж досі чітко не визначено його характер? "Досі Україна обслуговувала борг, щопівроку сплачувала відсотки за ним, тож не було такої нагальної потреби обговорювати природу цього інструменту. Тепер же, коли наближається термін повернення боргу, МВФ має вирішити, що робити далі", - вважає Кірхнер.

У свою чергу, МВФ опинився у складній ситуації, адже організація не хоче вступати у юридичну колізію з одним із своїх членів (РФ), тому підштовхує Україну та Росію до переговорів у дусі доброї волі. "З боку України дух доброї волі є, а з боку РФ - поки що ні. Озвучена у листопаді пропозиція Путіна є жартом з економічної та фінансової точки зору", - пояснює керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний капітал України" Олександр Вальчишен. На його думку, цей борг прямує до розв'язання у Паризькому клубі кредиторів.

Шанси у суді

5 грудня російське міністерство фінансів повідомило, що уряд США офіційно відмовився надавати гарантії сплати українського боргу, тож Росія подасть на Україну до суду, якщо та 20 грудня не виконає у повному обсязі свої зобов'язання щодо єврооблігацій. Цей намір тим часом підтвердив і прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв під час інтерв'ю російським телеканалам.

Роберт Кірхнер нагадує, що бонди були випущені згідно з британським правом, тож, якщо Росія вирішить подавати на Україну до суду, то справа буде розглядатися у британському суді. "Це означатиме, що суддя намагатиметься зібрати всю можливу інформацію про цю трансакцію. Мабуть, буде розглянуто й усі політичні питання, що постали між Україною та Росією. Я не знаю, чи Росія піде цим шляхом. У будь-якому разі розгляд справи триватиме довго", - переконаний німецький експерт.

Андерс Ослунд вважає, що Україна не платитиме і не повинна платити Росії три мільярди доларів 20 грудня. "Росія може порушити це питання в якомусь міжнародному арбітражному суді, але у Росії та України чимало питань, які треба вирішити у суді, як-от воєнні репарації, котрі Росія має сплатити Україні", - вважає він. А от економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь не виключає російської перемоги в суді, однак зауважує, що все залежатиме від постановки питань. "Наприклад, якщо Росія буде вимагати для себе якихось особливих умов, тут є питання, тому що випущені облігації були так само, як і інші приватні облігації українського державного боргу", - пояснює експерт.

Натомість виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук переконаний, що жодних шансів перемогти в суді у Росії немає: "Я думаю, максимум, що росіянам дозволять - обміняти бонди на нові на тих же умовах, що і всі інші приватні кредитори". Фактично це відповідає пропозиції, яку Україна вже робила Росії. Який шлях - компромісу чи конфронтації - обере Москва, стане ясно вже найближчим часом.