Допомога Кіпру

Після багатомісячних перемовин міністри фінансів Єврозони дійшли згоди щодо пакету порятунку для Кіпру, який опинився у важкому фінансовому становищі. Країна отримає "до десяти мільйонів євро", заявив глава Єврогрупи, міністр фінансів Нідерландів Єрун Дейсселблум після десятигодинних перемовин у Брюсселі. Частину цих коштів виділить Міжнародний валютний фонд, повідомляє інформаційне агентство afp з посиланням на очільницю Фонду Кристин Лагард. Окрім того, узяти участь у порятунку Кіпру від дефолту доведеться і приватним вкладникам кіпрських банків - це стосується як іноземних інвесторів, яким належить майже третина вкладів, так і кіпрських.

Перемовини про надання Кіпрові допомоги тривають від кінця червня 2012 року. Новий імпульс вони отримали наприкінці лютого поточного року після обрання президентом країни консерватора і прибічника курсу економії Нікоса Анастасіадеса. Без фінансової допомоги Кіпрові загрожувало банкрутство вже на початку червня. Залучення вкладників до заходів порятунку дозволило значно скоротити обсяги фінансової допомоги. На початку Кіпр просив виділити йому 17 мільярдів євро.

Вкладники заплатять

Як вирішили міністри фінансів Євросоюзу, ті приватні вкладники кіпрських банків, які мають на своїх рахунках понад 100 тисяч євро, будуть змушені одноразово заплатити 9,9 відсотків від своїх заощаджень. Якщо ж сума вкладів менша за 100 тисяч євро, то доведеться віддати 6,75 відсотків від її обсягу. Єрун Дейсселблум вважає участь вкладників у порятунку країни "виправданою, аби розділити фінансовий тягар". Кошти мають піти перш за все на відновлення фінансового сектору країни. На тамтешніх банках дуже позначилася ситуація у Греції.

Уряд Нікосії також зобов'язався запровадити жорсткі заходи економії, краще боротися з відмиванням грошей, продовжувати приватизацію держмайна та втілення реформ. Окрім того, країна має збільшити податок на підприємства від десяти до 12,5 відсотків та скоротити невиправдано великий грошово-кредитний сектор економіки.