Косово прагне членства в ООН
3 серпня 2010 р.На засіданні у вівторок, зокрема, обговорюватиметься доповідь Генсекретаря ООН щодо діяльності місії ООН в краї. Ще два тижні тому міжнародний суд в Гаазі визнав законним відділення Косова від Сербії і закликав країни, котрі досі не визнали легітимність цього рішення мешканців краю – швидше зробити це. Днями Косово звернулося з проханням про визнання до Греції. Загалом від часу проголошення незалежності у лютому 2008-го року Республіку Косово визнало вже 69 членів ООН. Приштіна має членства у Міжнародному валютному фонді та Світовому банку.
Росія, яка визнала Південну Осетію і Абхазію, що відкололися від Грузії після війни на Кавказі 2008-го року, залишається, втім, однією із затятих противниць визнання незалежності Косова. За ротацією Росія зараз головує у Раді Безпеки ООН. Як раніше заявив заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Яковенко, позиція Росії ґрунтується на визнанні територіальної цілісності і суверенітету Сербії. Він додав, що Міжнародний суд ООН у Гаазі дав правову оцінку лише Декларації про незалежність Косова і "не розглядав ширше питання про право косовських албанців на самовизначення і відділення від Сербії в односторонньому порядку".
Дипломатичний наступ
Тим часом, Євросоюз готує власну резолюцію з косовського питання, яка закликатиме Белград та Приштіну вести хоча б технічний діалог, оминаючи проблему офіційного статусу Косова. Сербія ж, яка не заручилася підтримкою усіх членів Ради Безпеки, зібралася у широкий «дипломатичний наступ» у намаганні завадити Приштіні отримати заповітний статус члена ООН. Сербські урядовці збираються застосувати весь спектр своїх контактів та впливу, аби переконати членів Ради Безпеки не підтримувати членство Республіки Косово у спільноті. Сербія, не інформуючи ЄС, вже подала до ООН власну чернетку резолюції, яка містить заклик до відновлення переговорів із постійного статусу краю. Сербська преса назвала цей крок Белграда за відсутності консультацій з європейськими партнерами «ризикованою грою із перспективою приєднання Сербії до Євросоюзу».
Ротація німецьких і українських миротворців
Між тим, оголошено склад нового командування міжнародним контингентом у Косові. З вересня керуванням KFOR переходить до командира танкової дивізії у Зіґмарінґені - генерал-майорові Ергарду Бюлеру. Він керуватиме десятитисячним контингентом солдатів з 30 країн протягом року. До складу KFOR входять півтори тисячі німецьких миротворців.
KFOR залишатимуться у Косові доти, доки місцеві силові структури не зможуть гарантувати безпеку всіх етнічних груп власними силами. Бундестаг продовжив участь німецьких військовослужбовців у KFOR до червня 2011-го року. У свою чергу, Міністерство оборони України у вівторок розпочало вже 14-у ротацію українських миротворців у Косові. У межах першого етапу ротації туди відбуло 48 українців.
Дмитро Каневський/ Захар Бутирський/ afp, dpa