Можна вважати, що Анґела Меркель (Angela Merkel) виграла найбільше від німецької єдності, з огляду на її напрочуд вдалу кар'єру. Християнська демократка народилася у Гамбурзі, але зростала у НДР - і вже 13 років керує країною, від недавнього часу з горем навпіл. Східні німці - а вона все ж одна з них - не раз мали змогу пишатися своєю канцлеркою. І це ще одна причина того, що прірва відчуження між керівниками та керованими по всій країні на схід від Ельби більш відчутна, аніж на Заході.
Для них Меркель - найбільш яскрава представниця тієї політики, яка геть не відображає їхні інтереси, хоча політикиня має такий само досвід життя за диктатури в минулому. Утім, поки у неї все від падіння Берлінського муру йшло дедалі краще, у мільйонів східних німців - з точністю до навпаки. Передовсім - гнітючий досвід особисто незаслуженого та тривалого безробіття, яке залишило сліди надовго.
Часто бракує поваги до здобутків за диктатури
Особисті здобутки на Сході - хай і досягнені за умов культурного та економічного опікування з боку держави - за одну ніч опинилися під питанням. Ба більше: вкрай стали потрібні гнучкість, мобільність та емоційна стабільність. Такого від західних німців у співмірних обсягах ніколи не вимагалося. Адже серйозні економічні повороти чи глибинні політичні зміни у Західній Німеччині ніколи до цього не траплялися буквально за один день.
Своєю чергою, східні німці дуже швидко були змушені пройти через повне розкладання того порядку, який хоч і не любили, але який примусово нав'язувався суспільству. Але ж гордість щодо мирної революції 1989-90 років в кишеню не покладеш. Економічні складнощі після возз'єднання Німеччини були в багатьох. Більшість їх пережила, але статистика показує, що на Сході і досі відчутно скромніший рівень життя, аніж на Заході.
Старання надто рідко винагороджуються
Що говорить свіжа статистика щодо становища німецької єдності? Навіть через 28 років після возз'єднання країни зарплатня на Сході і досі на рівні лише 82 відсотків від західної. Хто видає це за успіх, не дивиться у корінь проблеми. Адже менше грошей за ту саму зарплатню означає менше визнання та поваги.
Саме тому доброзичливі балачки, що, мовляв, робота знову має бути того варта, звучать для східних німців ще менш правдоподібно, аніж для тих, хто зростав у Західній Німеччині. Гірша оплата праці, брак урахування трудового стажу для пенсії та інші несправедливі моменти і досі в силі. Сьогоднішнім 50-річним та старшим тільки й залишається, що бути в суспільстві "другого сорту". Цей факт і далі буде скандальним.
Кабінет Меркель - зона майже без східних німців
З часом дедалі більше ваги має і фактично наявна дискримінація - західнонімецькі еліти мають безсумнівну перевагу майже в усіх суспільних сферах. Якби не сама Меркель та не народжена у НДР міністерка у справах сім'ї Франциска Ґіффей (Franziska Giffey), уряд з 16 членів був би вільною від східних німців зоною. Це може видатися випадковістю. Але можна й називати речі своїми іменами: це симптом становища, в якому перебуває німецька єдність.
Від возз'єднання держави зросло вже ціле покоління. Тим не менш, західні німці і досі задають тон майже в усьому. Керівники з числа східних німців і досі вкрай бідно представлені в бізнесі, університетах та медіа - і Deutsche Welle тут, на жаль, не виняток. Лише коли це становище хоча б наполовину буде подолане, тоді можна буде припинити часто дратівливі, але потрібні порівняння між Заходом та Сходом. І лише коли День німецької єдності не буде приводом для такого коментаря, можна буде сказати: єдності досягнуто.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.