Європу вдалося врятувати, але тільки частково
Лише під неймовірним тиском, після погроз і взаємних образ главам держав і урядів країн, через які проходить так званий балканський маршрут біженців, вдалося домовитися про каталог негайних заходів реагування на кризу. Це принаймні якась згода. План, який має покласти край ганебному хаосу у кризі біженців, "протиснув" голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Він, безумовно, герой цього саміту.
Багатогодинні дебати
Спершу лідери балканських країн обмінялися взаємними звинуваченнями. І лише за декілька годин переговорів, стиснувши зуби з огляду на скрутне становище, вони таки дійшли згоди. Йшлося не лише про те, щоби поліпшити забезпечення предметами першої необхідності десятки тисяч людей, які тікають до Європи. На кону була взагалі дієздатність Європейського Союзу. Якщо погоджені заходи з "плану Юнкера" не будуть втілені у стислі терміни, довіра до урядів країн і до Єврокомісії буде остаточно підірвана.
Вже не раз останнім часом екстрені саміти ЄС ухвалювали рішення, які потім як слід не виконувалися. Нинішній кризовий план - це останній шанс взяти під контроль обурливе становище шукачів притулку на Балканах. Якщо дійсно буде створено 100 тисяч місць тимчасового розміщення і реєстрації біженців та прохачів політичного притулку, це буде проривом. У майбутньому має стати неможливим просто пропустити всіх біженців транзитом до наступної країни і при цьому покладати всю провину за ситуацію на інших.
Ключова роль Греції
Ключовою країною є Греція. Адже вона перебуває на самому початку "маршруту біженців" і досі мало зробила для того, аби виконувати свої зобов’язання. Тепер більше не діє плаксиве виправдання греків, мовляв, у них економічна криза, і взагалі - "в усьому винні турки". Прем'єр Алексіс Ципрас має діяти. Про всяк випадок ЄС нагадав йому, що він цілковито залежить від європейських партнерів фінансово. Абсолютно нестерпно поводиться Угорщина. Глава уряду Віктор Орбан справедливо вислухав від колег по ЄС неабияку порцію "міцного слівця" за свою цинічну позицію, згідно з якою Угорщина буцімто нікому нічого не винна, бо вона, мовляв, вже не знаходиться на шляху біженців. Йому, як і іншим, недвозначно нагадали, що Угорщина є одним з найбільших отримувачів дотацій ЄС.
Десь же є моральна межа. Відгороджуватись стінами і колючим дротом - це не європейські рецепти. Екстрений саміт у Брюсселі ще раз недвозначно нагадав про це. Як довго протримається ця з горем навпіл реанімована солідарність?
Проблема зовнішніх кордонів
Кризу біженців не розв’язати екстреним самітом, притік прохачів притулку через Балкани не зупинити. Але можливо вдасться хоча би більш по-людськи реагувати на цю кризу. Транзит біженців із Греції до Німеччини, хочеться сподіватися, проходитиме дещо більш упорядковано. Саме в цьому полягає найбільша проблема канцлерки Анґели Меркель. І надалі тисячі біженців щодня прибуватимуть до Німеччини. Доки зовнішні кордони ЄС знову не будуть захищеними, а біженців і прохачів притулку не реєструватимуть вже у Греції чи Італії, забезпечуючи їх найнеобхіднішим, минуть ще тижні, якщо не місяці. Доки Туреччина, як того хочеться країнам ЄС, також приєднається до спільних зусиль, можуть минути ще місяці. Чи протримається стільки Німеччина? Чи протримається стільки Меркель?
Адже весь балканський маршрут біженців функціонуватиме лише доти, доки Німеччина і деякі інші держави наприкінці цього маршруту прийматимуть втікачів. Якщо Німеччина чи Австрія закриють свої кордони, це вже безсумнівно обернеться хаосом на Балканах. Тому деякі країни відкрито погрожували канцлерці, що вони в такому разі теж закриють свої кордони. Вони покладають відповідальність за збільшення напливу біженців особисто на Меркель. Якщо цей сценарій стане реальністю, це буде неминучим кінцем того ЄС, який ми знаємо.
Рішення недільного саміту дадуть короткочасне полегшення, якщо все вийде. Тому треба наполегливо і без зволікань працювати над довгостроковим вирішенням. Заради біженців, але й заради Європи.