Анґела Меркель вже 11 років канцлерка і 16 - голова партії Християнсько-демократичний союз (ХДС). За цей час вона багато чого зробила: вона на державному рівні припинила порочну практику залазити в борги, домоглася скорочення вдвічі рівня безробіття, подвоїла видатки на науку, доклалася до оновлення очолюваної нею партії. На міжнародній арені голос Німеччини став чутнішим, хоча сталося це і тому, що інші були надто тихими. Зокрема, у подоланні фінансової кризи, кризи Єврозони, у врегулюванні кризи навколо анексії Криму і війни на Донбасі відомство федерального канцлера відіграє провідну роль.
Однак чимало кому змін може здатися навіть забагато. Старі консерватори всередині ХДС нарікають на "соціал-демократизацію" партії. Кожному другому німцеві здається, що мільйон біженців, яких Німеччина прийняла за рішенням кацлерки - це забагато. Невдоволення з цього приводу, а також загалом поширена у наш час критика правлячих еліт, грають на руку насамперед партії "Альтернатива для Німеччини". Є й ті, хто критикує Меркель за те, що вона нібито зробила замало для того, аби пом’якшити довгострокові ризики її політичних рішень.
Як би завзято, подекуди аж занадто, не розхвалювали Меркель іноземні партнери, у Німеччині думки про неї двоякі. Піди вона з посади тепер, цей відхід не був би славетний.
Вона не прогинається
Є одна німецька приказка: треба їсти кашу, яку сам наварив. У даному випадку не йдеться про зловтіху, навпаки - це шанс вивільнитися з лещат нерозв’язаних проблем. Тепер, вочевидь, у Меркель буде ще чотири роки, аби довести розпочате до кінця або виправити помилки. Насамперед йдеться про кризу біженців. Те, що вона не цурається прийняти цей виклик, додасть їй симпатій.
У Меркель є шанс показати, що вона після всіх цих років на європейській і міжнародній арені не забула і про турботи німців. Вона може показати, що є хороші відповіді на нові суперечності між багатством і бідністю, містом і провінцією. Вона могла би принаймні пригальмувати або й навіть послабити тенденцію до поглиблення соціального розколу і політичної поляризації. Саме на цих чинниках зростає правий популізм.
Всупереч політичному тренду
У старої та, імовірно, нової канцлерки є шанс зробити це, адже в неї є потрібна влада, досвід і необхідний рівень довіри. Вона прагматик і це дає їй свободу шукати відповіді, не переобтяжені ідеологією. Вона ухвалила усвідомлене рішення протистояти цим викликам.
Оголошуючи у неділю ввечері намір знову змагатися за посаду голови уряду, канцлерка зазначила, що для неї головне - злагода в суспільстві, протистояння поляризації. Вона прийняла виклик. І це правильно!
Якщо Меркель здійснить те, про що заявила, це може запобігти "поглинанню" виборців ХДС партією "Альтернатива для Німеччини". Більше того: вона може показати західному світу, що може бути й інакше, ніж ми бачимо у багатьох країнах навколо, які поглинає популізм.
Меркель як взірець
І ще одне: шанси Меркель полягають і в тому, аби скористатися її роллю жінки на чолі уряду. Бути взірцем для тисяч жінок, які останніми роками приїхали до Німеччини з країн, в яких у них майже не було прав. Для них Меркель може бути стимулом до емансипації. Науковими дослідженнями доведено, що жінки відіграють вирішальну роль, коли йдеться про інтеграцію окремих груп у суспільство. Меркель може стати поштовхом для них, аби вони зрештою відіграли політичну суспільну роль.
У цьому сенсі рішення Меркель знову змагатися за канцлерську посаду є хорошим. Воно криє в собі немало шансів!