Коментар: Хороші німці, погані французи?

Різниця між цими фактами навряд чи могла б бути більшою: Франція продовжує реалізацію свого контракту з Росією, а Німеччина тисне на гальма. Минулого тижня після довгих вагань держави ЄС нарешті зважились на обширні економічні санкції проти Росії, незважаючи на опір німецьких експортерів, британських банків та Франції, чия державна військова корабельня хоче продати Росії два військові кораблі. І Париж таки зробить це - попри рішення про санкції. Адже президент Олланд досяг на переговорах із очільниками країн ЄС домовленостей, що санкції зупинять тільки майбутні угоди з Росією, а не вже укладені.

Виходить, що тренувального центру, який німецький концерн Rheinmetall хотів побудувати для російської армії, санкції взагалі-то теж не торкнулися б, адже контракт був укладений ще кілька років тому. Утім, незважаючи на це, німецький уряд зупинив вигідну угоду вартістю 100 мільйонів євро. Тепер йому доведеться наразитись хіба що на вимоги з боку Rheinmetall щодо відшкодування втраченої вигоди. Німецький уряд цей факт враховує. Правдою, до речі, є і те, що відповідальність будуть змушені понести платники податків.

Без жертв не обійтись

У будь-якому випадку нині йдеться про справжні жертви. Санкції можуть зробити боляче й тому, хто їх запроваджує. Однак вони того варті. Тільки коли європейці покажуть, що вони теж готові заплатити певну ціну, то зможуть показати Путіну червону картку. Утім, чи поводяться німці зразково, виходячи за межі рішення про санкції, а французи - егоїстично? Простою ця ситуація тільки видається.

Росія може використати французькі військові кораблі безпосередньо для нападів або як засіб тиску, але тренувальний центр - ні. Донині уряди у Берліні, очолювані союзом ХДС/ХСС, аж ніяк не заперечували співпрацю з Росією в оборонній галузі. Приміром, контракт концерну Rheinmetall було дозволено за три роки після війни між Росією та Грузією, коли Росія зайняла грузинські Абхазію та Південну Осетію. Сьогодні багато хто вбачає у цій війні своєрідне тренування перед анексією українського Криму. Тоді у Берліні керувала "чорно-жовта" коаліція (союз ХДС/ХСС із Вільною демократичною партією - Ред.), а сьогодні - широка коаліція (ХДС/ХСС та Соціал-демократична партія - Ред.), і саме міністр від СДПН Ґабріель першим висловив протест (міністр економіки, віце-канцлер Німеччини Зіґмар Ґабріель - Ред.). І союз ХДС/ХСС, який тоді не мав жодних сумнівів, сьогодні однозначно виступив за припинення контракту. Німецькі політики пізно помітили, що саме для Європи означає політика Путіна, але щонайменше помітили і роблять висновки.

Путін використає суперечності

Для виправдання французів можна сказати, що обидва військові кораблі коштують приблизно вдесятеро більше, ніж тренувальний центр. Французька корабельня в разі скасування замовлення може зазнати серйозних проблем. Натомість Rheinmetall може без зусиль пережити втрату та, як уже сказано, навіть отримати відшкодування. Крім того, французький президент Олланд стоїть на межі внутрішньополітичної прірви, тож не може дозволити собі подальші фатальні економічні новини, поки Німеччина переповнюється економічною самовпевненістю.

Однак за всього розуміння різних позицій країн у ЄС європейські суперечності мають на собі фатальний відбиток. ЄС було досить важко зважитись на розширені економічні санкції проти Росії. І тепер в Євросоюзі знову проявляються тріщини: одні країни виходять за межі санкцій, інші намагаються витлумачити їх якомога стриманіше заради себе. Російський президент Володимир Путін це розуміє і намагатиметься налаштувати європейців один проти одного - так, як він уже це робив. Однак тепер, коли європейці нарешті зрозуміли, яку ціну має їхня свобода, вони не повинні знову дозволити себе розколоти.