Фактично обвинувальний вирок Путіну у справі Литвиненка
Коли у листопаді 2006 року колишній російський агент спецслужб і в подальшому опонент Володимира Путіна Олександр Литвиненко помер від отруєння радіоактивним полонієм, у багатьох одразу виникла підозра, що це справа рук російських державних органів. Важливим доказом на користь цього була отрута, яку важко добути простому смертному. На цю версію вказувала й зустріч Литвиненка - напередодні перед отруєнням - із двома підозрюваними за цією справою росіянами - Андрієм Луговим та Дмитром Ковтуном. Обидва до цих пір заперечують свою провину. Однак британські слідчі жодного разу так і не мали можливості допитати Лугового й Ковтуна, а тим більше висунути їм звинувачення, оскільки російська влада відмовляється їх видати.
Не обвинувачення, але обвинувальний звіт
Тому питанням, власне, полягало в тому, наскільки сильно до цієї справи була причетна російська спецслужба Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) і, передусім, чи мали до цього пряме відношення тодішній глава ФСБ Микола Патрушев і російський президент Володимир Путін. Відповідь на це питання й намагалася знайти британські правоохоронні органи у ході свого кропіткого розслідування.
Через те, що донині не було можливості висунути обвинувачень підозрюваним, то, згідно з британським законодавством, представник Королівського суду Лондона Роберт Оуен міг лише представити доповідь за результатами проведеного розслідування. І хоча вона не може містити остаточного вердикту, який має юридичну силу, висновок, до якого прийшов суддя в ході розслідування, сенсаційний. Згідно з доповіддю, обидва підозрювані Луговий і Ковтун не лише діяли за прямим наказом ФСБ. У своєму 300-сторінковому звіті суддя Оуен повідомляє, що саме глава ФСБ Микола Патрушев і російський президент Путін - хоча й з обмовкою "ймовірно" - особисто дали добро на вбивство Литвиненка.
Ще раз підсумуємо факти: поважний британський суддя після багаторічних розслідувань та десятків допитів свідків доходить висновку, що російський президент Путін "імовірно схвалив" убивство свого політичного опонента. Таким чином, підтвердилися аргументи тих, хто уже давно критикував кремлівське керівництво, вказуючи на його злочинні риси. Адже з моменту приходу до влади Володимира Путіна Олександр Литвиненко - не єдиний критик дій Кремля, якого вбили. Важко собі уявити більш вибухонебезпечний результат розслідування.
Лише обмежені наслідки
Утім, допоки підозрюваних не видадуть британській владі, правові наслідки оприлюдненого звіту залишаться незначними. Обмеженими будуть і його наслідки для британсько-російських відносин: вони й без того дуже охололи з моменту вбивства Литвиненка 10 років тому. Ще більше їх погіршення навряд чи можливе.
Зате у більш широкому політичному контексті цей звіт - справжня сенсація. Адже в умовах нового глобального інформаційного простору представлені суддею Робертом Оуеном результати розслідування являють собою фактично обвинувальний вирок британського суду щодо Путіна.