Упродовж одного дня понад 500 прокурорів і близько двох тисяч поліцейських провели понад 400 обшуків у 15 областях України. Результат - у четвер, 25 травня, в країні затримано понад 20 колишніх податківців. Вони, за даними слідства, були причетні до відмивання грошей людьми з оточення колишнього президента Віктора Януковича. Їхню вину визначить суд. Але вже зараз можна сказати, що ця спецоперація увійде до історії незалежної України як найбільш масштабна і видовищна.
Астрономічні суми застав
Масове затримання колишніх чиновників міністерства доходів і зборів, підозрюваних в корупції, чимось нагадувало бойовик. Одразу два "комісара Каттані" - головний військовий прокурор Анатолій Матіос та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков - зустрічали вертольоти з затриманими. Озброєний до зубів конвой, маски, автозаки. Все це в прямому ефірі транслювали українські телеканали. В той момент Голлівуд точно тихо курив осторонь.
За кадром залишилася робота сотень і тисяч прокурорів, слідчих, поліцейських. Адже йшлося не просто про ефектне затримання колишніх чиновників, які були частиною "спруту" Януковича. За кожним з цих гвинтиків колись могутньої фінансової піраміди - кримінальна історія, яку ще належить представити прокурорам в суді. Зробити це буде непросто.
З Печерського суду Києва, у якому встановлювались запобіжні заходи, більшість із затриманих вийшли або під заставу, або під особисті зобов'язання. Заставні суми - від мільйона до 100 мільйонів гривень (від понад 35 тисяч до понад 3,5 мільйона євро). Цифри - астрономічні як для пересічних, так і для непересічних українців, і не лише для українців. Але, судячи з реакції колишніх чиновників, цілком для них прийнятні. До слова, їм інкримінують нанесення збитків державі в розмірі 97 мільярдів гривень (близько 350 мільйонів євро), на тлі яких суми застав виглядають не такими вже й великими.
Бий колишніх, щоб нинішні боялися!
Уся історія з показовим затриманням чиновників епохи Віктора Януковича спрямована не стільки на рядового телеглядача, скільки на нинішніх чиновників. Так, спроба публічної прочуханки колишніх, можливо, виглядає незграбною і смішною. Але вона, напевно, протверезить багато голів в нинішній владі. Тепер кожен нечистий на руку чиновник буде знати: рано чи пізно за ним теж можуть прийти. Це підтвердив головний військовий прокурор, який пообіцяв, що вертоліт прилетить навіть за тими, хто на нього не чекає.
Звичайно, ефектніше виглядало б масове затримання нині діючих чиновників. Серед них, можливо, були б і ті, хто брав під арешт колишніх. Але для проведення такої "зачистки" у владі, очевидно, поки що не вистачає політичної волі ані президента Порошенка, ані генпрокурора Луценка. Спроби нових антикорупційних органів - НАБУ, САП і НАЗК - притягнути до кримінальної відповідальності чиновників-корупціонерів закінчуються поки що нічим.
Корупція, на жаль, була і залишається найнебезпечнішою внутрішньою загрозою для української держави. Боротьба з нею - другий фронт в Україні, перемога на якому не менш важлива, ніж перемога на сході країни. Масове хабарництво позбавляє українців майбутнього. Клептократія повинна бути зруйнована. Іншого шляху немає. Це розуміють всі. Навіть якщо зараз йдеться лише про колишніх.
Уся справа в судах?
Майбутнє української корупції зараз вирішується не в кабінеті генпрокурора, не в МВС і навіть не в адміністрації президента. Центр прийняття рішень перебуває в судах. Так-так, в тих судах, які досі не реформовані. У тих судах, які ще з часів Кучми-Януковича знають, як "вирішувати питання". У тих судах, де деякі люди в мантіях залишаються частиною тієї самої корупційної системи України. У тих самих судах, про вердикти яких іронічно відгукується навіть генпрокурор.
У нинішніх умовах безглуздо розраховувати на те, що той, хто має сотні мільйонів готівкою, буде сидіти в СІЗО і не зможе дозволити собі вийти на свободу під заставу. Суддям теж ніщо людське не чуже. Про що, до речі, свідчать справи проти людей у мантіях, яких підозрюють у корупції. Виходить, якими б рішучими у своїх діях не були правоохоронні органи, все може розлетітися на друзки в суді. І це не менш загрозливо, ніж сама корупція.