У виграші від Brexit - Путін
До тих, хто виграє від результатів проведеного у Великобританії референдуму, належать не лише голова партії UKIP Найджел Фарадж та інші євроскептичні європейські політики Європи, як-то Герт Вілдерс у Нідерландах чи Марін Ле Пен у Франції. Так само й російський президент Володимир Путін теж серед тих, кому на руку рішення британців.
Хоч є вкрай невірогідним, що російський президент зробить якісь заяви у цьому плані. На це він не піде, адже Путін аж занадто демонструє своє реноме міжнародного політика, який реагуватиме стриманими дипломатичними словами. Але на каналах, що контролюються Кремлем, однозначно домінуватиме зловтіха та крокодилячі сльози радості внаслідок Brexit. Адже російські державні медіа вже давно пропагують негативний образ Європейського Союзу, що буцімто тріщить по всіх швах.
"Популістський інтернаціонал" Путіна
Багато кому з росіян вихід Великобританії зі складу ЄС нагадує розпад Радянського Союзу. Безсумнівно, рішення британців вийти зі складу Євросоюзу - подія історичного значення. Але в Європі це не призведе до тотального розвалу державного ладу та економічного устрою, як це було після розпаду Радянського Союзу. Однак цю істину російським глядачам не покажуть. Кремлівські пропагандисти розповідатимуть натомість дешеві байки про ослаблу Європу. Така балаканина має на меті відволікти російське населення від кризи всередині країни, аби ще більше зміцнити монополію еліти державних чиновників на владу.
Утім, розглядати політику Росії як причину зростання популістських настроїв в Європі чи, якщо згадати Дональда Трампа, й у США не можна. Причини цього - це радше цілий комплекс демографічних, політичних та соціально-економічних факторів. Однак упродовж останніх років Кремль недвозначно посилив дії, спрямовані на підтримку євроскептичних та популістських угруповань. Сюди можна віднести й надання кредиту російсько-чеським банком "Національному фронту" Марін Ле Пен або ж вкрай позитивне висвітлення міжнародними державними ЗМІ з Росії діяльності таких політичних сил як UK Independence Party (UKIP) Найджела Фараджа, чи дій руху за незалежність Шотландії впродовж 2014 року.
Така підтримка популістських тенденцій у Європі, більшість з яких носить праве спрямування, хоч є й ліві, має на меті підточити стабільність Європи та її здатність до дій. За цим криється своя логіка - чим менше єдності в Європі, тим більше шансів для себе вбачає Росія на переговорах з ЄС, а нині це передовсім стосується питання послаблення європейських санкцій. Але не тільки це.
Завдання максимум російської зовнішньої політики досягнуто
Рішенням британців вийти зі складу ЄС куди більше досягається головне завдання максимум російської зовнішньої політики. А саме, що в найближчі роки ЄС буде занятий вирішенням власних проблем. Тож, у найближчій перспективі не може бути й мови про якесь розширення спільноти.
А сьогодні суть поганої новини для всіх українців, молдаван та грузинів така - розширення Європейського Союзу за рахунок колишніх радянських республік чи балканських країн внаслідок рішення щодо Brexit відсувається в далеке-далеке майбутнє. Та й швидкого скасування візового режиму для України чи Грузії тепер практично марно чекати.
Європейська перспектива України, Молдови та Грузії звелася нанівець. Таким чином ці країни опосередковано будуть знову вкинуті в "зону впливу" Росії, навіть коли цього ніхто в Європейському Союзі офіційно визнавати не стане. З огляду на це російський президент однозначно належить до тих, хто виграв від Brexit.