Тепер вже і Манчестер. Знову терористичний удар у серце європейської метрополії. Знову напад на людей, які просто бажали трохи відпочити й отримати задоволення. Знову атака терориста-смертника. І знову так звана "Ісламська держава" бере відповідальність на себе за вбивчий терор ще до того, як поліція змогла встановити особу нападника.
Вибір цілі теракту цього разу особливо жахливий: концерт зірки, популярної серед підлітків. Тому серед жертв так багато дітей та неповнолітніх. Ті, хто згадають свої юнацькі роки, або ж ті, хто зараз мають дітей підліткового віку, знають наскільки захопливим є для них такий музичний вечір. З якою радістю та піднесенням вони повертаються після концерту. Але натомість потрапляють в руки брутального вбивці... Жодна терористична мета в світі не може виправдати такого звірства. Наскільки ж хворим має бути нападник, щоби свідомо обрати собі таких жертв?
Уже рутинний страх і паніка
Терористичні напади викликають відчуття дежавю. Заголовки переповненні вже знайомими фразами: "Хронологія терору", "Що відомо про теракт"тощо. До цього ж і чимало безглуздих, вуаєристських свідчень очевидців. "Люди голосно кричали і бігли геть". А що їм ще було робити? "Всюди було розкидано взуття". Логічно, адже це покоління вважає шнурки старомодними. А ще незлічені реакції зі світу музики та політики, які ніби й хочуть продемонструвати свої співпереживання, але натомість видаються вже рутинними і знайомими. Від самого ранку на Twitter люди висловлювали співчуття жертвам та рідним. І всі цивілізовані нації світу солідарно встали на бік Великобританії.
Ейфелева вежа в Парижі згасила свої вогні у вівторок ввечері. Зранку це показуватимуть на всіх телеканалах. А ще те, як британська прем’єр-міністерка відвідує місце події та панахиду за загиблими в Манчестері.
Все це означає, що Європа, яка стала ціллю ісламських терористів, вже виробила певні рутинні процедури, які слідують за першим шоком від теракту. І ці ритуали мають прикрити той факт, що простої, швидкої та ефективної відповіді на виклик тероризму немає і не знайдеться.
Так, якби нічого не сталося
А вже наступного дня Європа повернеться до нормального життя. Так, якби нічого і не трапилось. Люди знову підуть на концерти, в торговельні центри на футбол чи до церкви.
Осад, звісно, залишиться, але від планів ніхто не відмовлятиметься. А все тому, що люди вже змирились з тим, що тероризм став нормою життя. Праві екстремісти вбачають у цьому прояв слабкості та продовжують закликати до вигнання усіх мусульман з Європи. Але всі інші бачать у цьому прояв сили й непохитності, бо люди не дають тероризму себе залякати чи підкорити.
І все ж, політики можуть зробити ще багато. Є різні варіанти дій. Наприклад, посилення контролю або ж, у разі необхідності, закриття усіх молитовних будинків, де радикалізуються терористи. Такі місця розкидані по всій Європі. Або ж є прагматичний приклад Дональда Трампа: у Ер-Ріяді в неділю він уклав угоду з 50-ма лідерами держав і, передусім, з королем Саудівської Аравії, про недопущення прямого та непрямого фінансування "Ісламської держави" в їхній країнах. Цього може бути замало для запобігання терористичним нападам у європейських містах. Час покаже. Але це розумніше, ніж не робити нічого або тупо бомбардувати міста на Близькому Сході, де також, зрозуміло, проживають цивільні.