Таємний шлях до Пхьончхана
Уявіть собі: спортсмена спіймали на допінгу. Беззаперечно і з придатними для суду доказами. Логічний наслідок: через допінг його відсторонюють від змагань. І раптом розворот: оскільки атлет після допінгового злочину досягнув "значного прогресу", санкції знімають і дозволяють йому вийти на старт. Судове рішення, винесене в минулому, швидко скасовується завдяки начебто покращенню поведінки в теперішньому. Подібне було би вихолощуванням найважливішої зброї в антидопінговій боротьбі, якою є відсторонення від участі в змаганнях. Те, що на звучить неймовірним на рівні окремих атлетів, вже відбувається на рівні федерацій.
Слідом за Міжнародним олімпійським комітетом (МОК) і Міжнародний паралімпійський комітет (МПК) дозволив російським атлетам виступати під нейтральним прапором на іграх у Пхьончхані. І це, попри навіть доведене існування загальнонаціональної допінг-системи за участі тисячі спортсменів. Попри наявність доказів, які доводять причетність до скандалу російської спецслужби ФСБ і те, що представники путінської влади про це знали. Попри те, що Росія не визнала викривальний звіт WADA. Так, МПК також виключив національну збірну Росії з зимових ігор у Південній Кореї, але водночас для начебто "чистих" російських атлетів (як це довели, досі не зрозуміло) дозволив зайти через задній хід - під нейтральним прапором. Наче прапор щось змінить. Й обґрунтування викликає сумніви у послідовності паралімпійського руху в антидопінговій боротьбі. Так, голова МПК Ендрю Парсонс заявив, що російський паралімпійський комітет (РПК) "досягнув значного прогресу, і ми це визнаємо". Чи означає це, що суттєві порушення з боку РПК та його спортсменів вже забуто?
МПК забув про власне розчарування
Проте ще нещодавно той самий Ендрю Парсонс розкритикував росіян за те, що, "на наш превеликий жаль і розчарування", досі не висловили офіційної думки щодо результатів звіту Макларена - визнання або ґрунтовного спростування перерахованих у ньому доказів. Таким чином злочинцю пом'якшують покарання, хоча він не визнав провини. Цього сторонньому спостерігачеві не зрозуміти.
Пройшли ті часи, коли колишній президент МПК Філіп Крейвен під час паралімпіади в Ріо наполягав на повному виключенні російської команди і своєю чіткою антидопінговою позицією змусив більший комітет - МОК - надавати пояснення. Наразі МПК допустив близько 35 російських спортсменів до ігор, написавши у своїй заяві: "Ми сподіваємось, що це рішення буде повністю сприйнято з боку РПК". Звучить так, наче МПК справді потребує згоди з боку національної федерації, яка ще нещодавно навмисно намагалась ввести в оману материнську організацію. "На жаль, МПК прогнулась під чиїмось тиском," - вважає голова Німецького спортивного союзу інвалідів Юліус Бойхер, і. можливо, він дуже близький до правди.
Те, що відбувається в олімпійському та паралімпійському спорті, коли, попри шахрайство в неосяжних масштабах, намагаються якнайшвидше знову інтегрувати російських атлетів до великої спортивної родини, інакше, як дивною грою не назвеш. Без реального визнання провини. Без більшої надії на чесне змагання. Таємний шлях до Пхьончхана прокладено.