Його ще не призначили, а він уже відчув сильну протидію: 64-річний Рекс Тіллерсон не має жодного досвіду роботи в уряді, на чолі концерну ExxonMobil він укладав бізнес-угоди з автократами і навіть отримав від одного з них орден. Сенатор Марко Рубіо написав на Twitter: "Друг Володимира" - це не та характеристика держсекретаря, яку я сподівався почути". Сенатор Джон Маккейн, теж республіканець, критикує близькість Тіллерсона до Кремля. Сенатор Боб Менендез назвав це висунення абсурдним. Інші теж приєднаються до хору критиків. Усе це - погані сигнали напередодні слухання в Сенаті щодо кандидатури майбутнього держсекретаря. Схоже, більшість для підтримки Тіллерсона нині жодним чином не гарантована.
Тим не менш Дональд Трамп обрав його і таким чином ще одну суперечку зі своєю партією. Чому?
Рекомендації колишніх держсекретарів
До президентських виборів вони майже або зовсім не знали одне одного. Хоч техасець Тіллерсон і є консервативним республіканцем, під час передвиборної кампанії він підтримував інші кандидатури, фінансово - теж. Пораду детальніше розглянути цю кандидатуру Трамп отримав ззовні. Колишні держсекретарі - Джеймс Бейкер, Кондоліза Райс та інші, - рішуче підтримали Тіллерсона. До того ж, як стало відомо з оточення Трампа, від початку переговорів між майбутнім президентом і генеральним директором нафтового велетня виникла симпатія.
Обидва розглядають зовнішню політику передусім як різновид бізнесу. Певною мірою так і є, особливо у США. Але все-таки не зовсім. Що робити з темами, які не приноситимуть США фінансового зиску, як-то захист прав людини? Ті, хто вимагає поважати гідність людини в усьому світі, не здобувають друзів, особливо серед диктаторів. Американські держсекретарі разом зі своїми колегами з Західної Європи десятиліттями цим займалися. Цілком успішно, якщо поглянути на зростання кількості демократій у світі.
Чи зміниться це після призначення Рекса Тіллерсона? Чи стане експлуатація сировини для економіки США і переваги під час укладання торговельних угод важливішими за права людини? Чи відкинуть США свою роль у НАТО чи в охороні міжнародних торговельних шляхів, тому що це надто дорого? Чи відступить Америка, чи перестане бути визначальною силою світового ладу?
Кінець Заходу нинішнього зразка?
Це справді стало б початком кінця Заходу нинішнього зразка - ладу, який приніс безпеку і добробут не лише трансатлантичній спільноті, а й багатьом країнам на всіх континентах, передусім - самим Сполученим Штатам.
Зарано поширювати сценарії кінця світу, до чого так схильні європейці. Вони і надалі мають упевнено виступати найважливішими торговельними партнерами США, адже Америка є справжньою світовою державою тільки зі своїми європейськими союзниками і партнерами.
Попри всі сумніви, які уряд Трампа з мільярдерів і генералів викликає в європейців: держсекретар Рекс Тіллерсон теж заслужив чесний шанс.