Коментар: Рада між Європою і Донбасом
Сесія Верховної Ради України, яка проходила під знаком політичної кризи, євроінтеграції й очікування рішення про майбутнє Донбасу, завершує свою роботу. Від українського парламенту чекали багато. Але він залишився вірним традиціям своїх попередників. В умовах парламентсько-президентської республіки Рада віддала ініціативу у країні президентові Порошенку. І це, мабуть, головний підсумок цієї сесії Верховної Ради.
Влада без Яценюка
Більша частина останньої парламентської сесії була присвячена боротьбі з політичною кризою. А точніше - з Арсенієм Яценюком. Три місяці парламент і президент витратили на те, щоб відставити його з посади прем'єр-міністра і посадити у крісло глави уряду ставленика Петра Порошенка - Володимира Гройсмана. Після завершення цього процесу президент заявив, що політична криза у країні минула.
Так, парламент змінив прем'єра, був оновлений Кабінет Міністрів. Парламентська більшість зменшилася до двох учасників - президентського "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". Проте все це не вирішило головного завдання - зміцнення та єдності влади. Парламентсько-урядові кадрові ротації дозволили Порошенкові взяти під контроль Кабмін. Але водночас це створило широкий опозиційний фронт із колишніх соратників, до якого увійшли "Батьківщина" Юлії Тимошенко, "Самопоміч" Андрія Садового, Радикальна партія Олега Ляшка. Як результат - під час голосування із ключових питань "Блок Петра Порошенка" змушений шукати підтримки в колишніх "регіоналів". Як це було 2 червня під час голосування щодо конституційних змін, які стосуються системи правосуддя. Або під час призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором України.
Тактичні перемоги, яких під час нинішньої сесії парламенту вдалося досягти Петрові Порошенку, у майбутньому можуть обернутися для нього стратегічною поразкою. В умовах подальшого підвищення тарифів на послуги ЖКГ та зубожіння українців саме президент і його команда "впадуть у немилість". Порошенко отримав практично всю повноту влади у країні. А це дає не лише додаткові преференції, але й покладає відповідальність за події в Україні.
Прощання з Росією
Україна остаточно й безповоротно зробила свій вибір на користь Європи. Під час цієї парламентської сесії депутати ухвалили пакет законів, необхідних для лібералізації візового режиму з ЄС. Більшість із них стосується боротьби з корупцією. Щоправда, під час голосування парламент намагався відтермінувати запровадження електронного декларування чиновниками - що ставило під питання подальший рух України до Європи. Утім, після гострих дискусій це питання було вирішене.
Хай там як, парламент зробив усе для того, щоб ЄС почав на ділі розглядати питання про надання Україні безвізового режиму. Що, своєю чергою, наближає українську державу до повноправного членства в Євросоюзі. Коли буде рішення щодо безвізового режиму, точно сказати не може ніхто. Хтось каже, наприкінці 2016 року, хтось - на початку 2017-го. Але це не так вже й важливо. Головне те, що Україна, яка кілька століть металася між Росією та Європою, остаточно визначила свій зовнішньополітичний вектор.
В очікуванні спецстатусу "ДНР" і "ЛНР"
Тема майбутнього псевдореспублік "ДНР" та "ЛНР" була й залишається чи не головною в парламентських кулуарах. Рік тому Верховна Рада ухвалила у першому читанні зміни до Конституції України в частині децентралізації, якими, серед іншого, визначалися особливості місцевого самоврядування в окремих районах Луганської та Донецької областей.
За останні півроку опоненти Петра Порошенка неодноразово заявляли, що президент під тиском Заходу і Росії намагається узаконити ці зміни та ухвалити закон про вибори в "ДНР" та "ЛНР". Сепаратисти навіть назвали термін, до якого Верховна Рада має призначити вибори на окупованих територіях, - 15 липня.
Утім, Петро Порошенко озвучив свою позицію: ані виборів, ані спеціальних статусів "ДНР" та "ЛНР" не отримають. Усе відбуватиметься лише за українським законодавством. І лише в тому випадку, якщо будуть виконуватися інші пункти мінських угод, з-поміж яких - виведення російських військ з Донбасу та відновлення Україною контролю за українсько-російським кордоном.
Очікування депутатами чергових поступок для "ДНР" та "ЛНР" з боку Петра Порошенка, вочевидь, пов'язане з непрозорістю переговорного процесу навколо Донбасу. Мінські угоди, тиск Заходу і Кремля викликали і викликають багато питань у парламенті. Навіть розходячись на літні канікули, опоненти Петра Порошенка не виключають, що у політичне міжсезоння глава держави може спробувати проштовхнути через позачергову сесію Ради вибори на Донбасі та децентралізацію. І це, мабуть, головний негатив - депутати очікують від президента підступу. Навіть тоді, коли він, можливо, про підступ навіть і не думає.