Запланована на 2 жовтня зустріч "нормандської четвірки" відбудеться у нових геополітичних умовах: Росія розпочала воєнну операцію в Сирії. До Парижа Володимир Путін, очевидно, поїде в статусі миротворця і борця з тероризмом. А це означає, що його колегам - Петру Порошенку, Франсуа Олланду та Анґелі Меркель непросто буде шукати з ним компроміс з урегулювання ситуації на Донбасі. Як продемонструвало засідання Генасамблеї ООН, Путін продовжує лишатися на своїх позиціях щодо подій, які відбуваються на Сході України.
Провал "Мінська"
З моменту підписання мінських угод з урегулювання ситуації на Донбасі минуло вже сім місяців. Але ситуація на сході України так само залишається напруженою. Так, активні бойові дії там не ведуться. Так, є домовленість про відведення частини важкого озброєння від лінії зіткнення. Але миру на Донбасі як не було, так і немає. Кожна зі сторін зайняла вичікувальну позицію.
Москва і далі стверджує, що на сході України триває громадянська війна, Київ - що на Донбасі воюють терористи, яких підтримує Росія і, власне, російські військові. Звичайно, Путін може нескінченно переконувати світову спільноту, що те, що відбувається на сході України - суто внутрішня справа української держави. Але ж світ і так прекрасно розуміє: все це відбувається за активної участі Росії.
"Нормандська четвірка" повинна нарешті визнати: мінські угоди не діють. "ДНР і "ЛНР" на 18 жовтня та 1 листопада готують "свої" місцеві вибори. Вони можуть поставити жирну крапку на досягнутих домовленостях, і весь переговорний процес доведеться починати з нуля. У нинішній ситуації Росія переслідує дві мети. Перша - перекласти на українську сторону відповідальність за ситуацію на окупованих територіях. Друга - зберегти за собою контроль над цими територіями. Власне, йдеться про те, щоб українська сторона легітимізувала нинішню владу самопроголошених "ЛНР" и "ДНР".
Чи врятує П'єр Морель Донбас?
"План Мореля" - документ, який підготував координатор політичної підгрупи щодо Донбасу француз П'єр Морель. Саме цей текст і повинні, за деякими даними, обговорити 2 жовтня в Парижі учасники "нормандської четвірки". Серед основних пунктів документу - проведення виборів на території окупованих районів Донбасу за особливим законом, амністія бойовикам та надання особливого статусу цим територіям ще до проведення виборів.
Чи піде Україна на "план Мореля", поки що не відомо. Як і не відомо, якою буде остаточна його редакція. Для Франції та Німеччини, напевно, дуже важливо зараз зафіксувати прогрес у переговорному процесі з приводу Донбасу. Для України - вивести російські підрозділи з окупованих територій і закрити кордон з Росією. Для Кремля - "заморозити" конфлікт і зберегти контроль над маріонетковим керівництвом так званої "Новоросії".
Але "план Мореля" може виявитися черговою "фількіною грамотою" з однієї простої причини. Мир на Донбасі залежить зараз тільки від волі однієї людини - Володимира Путіна. Саме він сьогодні контролює керівників самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Саме від нього залежить процес відновлення українсько-російського кордону (близько 700 км) в Луганській і Донецькій областях. Саме він може дати команду російським військовим піти з окупованих регіонів Донбасу.
Новий статус Путіна
Напередодні зустрічі "нормандської четвірки" російська авіація завдала перших ударів у Сирії - начебто по розташованих там скупченнях терористів "Ісламської держави". Ось так Володимир Путін намагається постати перед світом у ролі головного борця з тероризмом. Цьому новому амплуа Путіна не дуже раді у Вашингтоні. Скоріш за все, не плекають особливих ілюзій ані в Парижі, ані в Берліні, не кажучи вже про Київ.
Хтось вважає, що віднині Володимиру Путіну буде не до Донбасу. А точніше - він змушений буде розриватися на два фронти. На одному з них російський президент буде боротись з террористами, а на другому - їх підтримувати. Господар Кремля намагається вжитися в роль ''світового поліцейського''. Йому не дають спокою лаври президента США. Хоча участь Росії і в Сирії, і на Донбасі - згубна для російської економіки. І з точки зору фінансування військових операцій, і з точки зору санкцій.
У нинішній ситуації, яка розгортається в Сирії, для Володимира Путіна було б ідеальним заморожування конфлікту на Донбасі. Сирія відсунула на другий план те, що відбувається на сході України. Там Путін програє. У Сирії російський президент намагається зберегти обличчя. Адже, за великим рахунком, йому не потрібен Донбас. Йому важливо зберегти там свою присутність. А це означає, що всі "плани Мореля" можуть бути лише декорацією для дипломатичної гри Володимира Путіна.
Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW. Сергій Руденко в Facebook.