Коментар: Путін залив старе вино в нові міхи

Для тих, хто любить Росію та росіян, послання Володимира Путіна Федеральним Зборам Росії вже не перший рік є справжньою насолодою. Так було і цього разу: він знає, як за допомогою благозвучних слів змалювати картину доброї, сильної, єдиної Росії, у якій держава гарантує громадянам вільне економічне становлення, піклується про бідних та слабких та планово втілює важливі кроки з реіндустралізації країни.

Коли Путін говорить про бюрократичні полегшення для малих підприємців, податкову амністію, зниження рівня інфляції, інвестиції у відбудову інфраструктури, бізнес-парки та стипендійні програми для студентів, то він повністю розчиняється у ролі доброго царя. Перелік запланованих ним добрих справ та доручень з підготовки законів був довгим і під час його цьогорічної промови про стан справ у країні.

Навіть для міжнародної спільноти на тлі кризи в Україні та кричущих розбіжностей в уявленнях про неї зі Сполученими Штатами та Євросоюзом президент Росії знайшов відносно помірні слова. Він, щоправда, повторив у своїй промові позицію в питаннях Криму та української кризи, яка в Росії вже стала канонічною. Але його промова не була конфронтаційно спрямована проти Заходу чи України. Навпаки. Путін наголосив на тому, що Україна має право на самостійний розвиток, а Росія хоче залишатися відкритою для співпраці з закордоном, особливо в економічній сфері. Тож навіть у цьому він виявився добрим царем.

Рахуються справи, а не слова

Однак гарні слова Путіна про сьогоднішню та майбутню Росію - це вже старе вино, лише подане у нових міхах. Вже не перший рік Володимир Путін обіцяє ліберально-технократичні реформи та інвестиції в реіндустріалізацію Росії. 2012 року під час своєї останньої передвиборчої кампанії він навіть оголосив про створення 25 мільйонів нових високопродуктивних робочих місць до 2020 року. Але видимих результатів немає. Часто державні інвестиції тонуть у корупції та безвідповідальному господарюванні. Путін давно обіцяє боротися з цим за допомогою контролю та жорсткості правоохоронних органів, але цікаво, що словосполучення "правова держава" жодного разу не було згадане в сьогоднішній промові Путіна.

Нічого нового не вдалося почути також і з приводу реалізації поставленої Путіним мети повернути назад до Росії капітал, який осів за кордоном, передусім в офшорних зонах. Замість цього він цього разу пообіцяв широкомасштабну амністію. Уже під час свого щорічного послання 2012 року Путін жорстко висловився з цього приводу та увів в обіг термін "деофшоризації" російської економіки.

Утім, реальність виглядає інакше. Міністр фінансів РФ днями повідомив про те, що відтік капіталу з Росії за підсумками 2014 року, радше за все, становитиме від 120 до 130 мільярдів доларів США, що було б удвічі більше за відповідний показник 2013 року. Тож повернути зниклий за кордоном російський капітал замість залучати до країни іноземних інвесторів аж ніяк не виходить.

Так тримати

Зрештою послання Путіна Федеральним Зборам Російської Федерації попри хвалькуваті обіцянки зводиться до рішучого "так тримати". Це була промова політика, який вважає, що перебуває на правильному шляху та намагається згуртувати довкола себе еліту. Та чи можна відповісти на економічні, соціальні та політичні виклики, які стоять перед Росією, за допомою такої програми - під великим питанням.

Ціни на нафту за останні місяці суттєво впали, що має відчутний негативний ефект на обсяг надходжень до державної скарбниці, курс рубля та, відповідно, купівельну спроможність населення. Санкції Заходу, спричинені політикою РФ в українській кризі, лише посилюють цей негативний вплив на російську економіку. Як за таких умов можна втримати інфляцію на рівні до 4 відсотків та одночасно знову досягнути темпів зростання ВВП на рівні, вищому за середній у світовому масштабі, залишається загадкою. Промова Путіна таким чином чітко демонструє, що актуальна політико-економічна модель в Росії себе вичерпала. На країну та людей чекають важкі часи. Прикро для всіх, кто любить Росію та росіян, попри гарні слова Путіна.

Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи DW