ФСБ Росії заявила про те, що запобігла терактам з боку українських військових у Криму. У результаті - двоє російських силовиків і двоє нападників загинули. Офіційний Київ категорично відкидає всі звинувачення Москви й особисто Володимира Путіна, який вже пообіцяв не проходити "повз такі речі".
Перший підсумок цієї історії: господар Кремля відмовився від зустрічі в "нормандському форматі", яка планувалася на саміті G20 в Китаї у вересні. Але цим Путін навряд чи обмежиться. Попереду на нас чекає чергова ескалація українсько-російських відносин і можливе використання цієї ситуації для розгортання бойових дій на Півдні України.
Шаблі проти танків
Звинувачення Росією України в тероризмі - це, без іронії, нова сторінка в двосторонніх міждержавних відносинах. Адже досі саме Київ звинувачував Москву у сприянні тероризму на Донбасі. Це Росія гумконвоями поставляла туди зброю, це російські військові допомагали так званим "ЛНР" і "ДНР" будувати два армійські корпуси. Зрештою, саме Росія, а не Україна, анексувала Кримський півострів.
ФСБ може нескінченно розповідати про українців-терористів, що рвуться до Криму. Але на Луб'янці ніхто не намагається навіть пояснити: навіщо Україні штурмувати півострів, на якому розташована озброєна до зубів російська армія? Це все одно, що намагатися з шаблею атакувати броньований танк. В офіційному повідомленні ФСБ ідеться про спробу українців зруйнувати туристичну галузь на півострові. Але як можна зруйнувати те, що померло після анексії Криму, російські спецслужби не пояснюють.
Все, що відбувається зараз на адміністративному кордоні України і Криму, виглядає як типова провокація з боку Москви. Її мета - продемонструвати світовій спільноті неадекватність українського керівництва, яке готове відправляти на півострів диверсійно-розвідувальні групи. Але ось що в кінцевому результаті намагається отримати Київ, ФСБ не пояснює. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов вже назвав заяви ФСБ брехливими та істеричними.
"Злодій" Путін - Україні: Тримай злодія!
Метою нового витка ескалації у відносинах України і Росії може стати чергова спроба Москви пробити сухопутний шлях на півострів. Керченська переправа - не найкраще сполучення, що зв'язує Крим і Росію. Тим більше восени і взимку. Рік тому українські військові експерти прогнозували, що Путін намагатиметься пробити через Маріуполь шлях до Криму. Але тоді ці прогнози не виправдалися.
Сьогодні Москва подає все так, що Росія змушена захищатися від "кривавої хунти", яка зазіхає на територіальну цілісність Російської Федерації - на Крим. Хто і на чию територію спокусився, у світі всі добре знають. І про це Кремлю ще раз нагадав Держдепартамент США. А тому крики з вуст "злодія" Путіна: "Тримай злодія!" - виглядають непереконливо. Хоча це не заважає йому натякати на те, що російська армія готова захистити півострів. Як вона "захищала" південних осетинів у 2008 році, також пам'ятає весь світ. І як після організованої провокації Росія бомбила грузинське місто Горі - теж.
Чи можливе повторення чогось подібного на Півдні України? Цілком. Провокації на кордоні з Кримом, широкомасштабні навчання російської армії на півострові, періодичне закриття кордону з боку Криму навряд чи випадкові. Відповідь на питання, навіщо це Росії, схоже, очевидна.
Чи оголосить Росія війну Україні?
Нинішнє протистояння між Москвою і Києвом навряд чи істотно погіршить і без того погані відносини між двома країнами. Схоже, Володимир Путін не має наміру відступати ні на Сході, ні на Півдні України. Його мета - подальша дестабілізація ситуації у країні, реванш проросійських сил і спроба відновити контроль над центральною владою в Україні.
Україна сьогодні перебуває у стані війни. І натяки Путіна на те, що Москва не пробачить "українським диверсантам", навряд чи когось лякають. Очевидно, що завдання-мінімум для Кремля зараз - змусити Україну виконувати мінські угоди: провести вибори в окупованому Донбасі, легалізувати "ЛНР" і "ДНР" та перекласти на Київ всі фінансові зобов'язання з утримання цих територій. Завдання-максимум - прорубати сухопутний шлях з Росії до Криму.
Вплутуватися у повномасштабну війну з Україною Путін навряд чи зважиться. У нього достатньо своїх внутрішніх і зовнішніх проблем. Він, можливо, і божевільний, але - не самовбивця. Йому є що втрачати, і він не готовий це втрачати. Шантаж і провокації - його улюблені прийоми. Відповідь на них України може бути тільки одна - апелювання до світової спільноти.