Коментар

Нарешті міжнародний тиск на українську владу зростає. Європі варто було б наслідувати приклад США та винести на порядок денний застосування санкцій щодо президента Віктора Януковича та його оточення, аби уникнути подальшого насильства. Нині для цього саме час. Янукович вже занадто довго водить за ніс громадян своєї країни та Європейський Союз. Занадто часто мирні демонстранти вже ставали жертвами брутальних міліцейських операцій.

Поки що санкції мають залишатися лише можливістю. Однак важливо, щоб їх таки поклали на стіл. Адже вони можуть напряму поцілити Януковича та його людей, які мають фінансові та економічні інтереси у Європі та США. А ще вони охоче подорожують у ці країни. Тож треба дати їм зрозуміти: якщо знову постраждають мирні демонстранти, заходів покарання не уникнути. До них належать заборони на в'їзд до Європи та США для високих українських держпосадовців, якщо вони причетні до придушення протестного руху. Подбаймо і про те, щоб рахунки цих людей за кордоном були заморожені!

Європа не може миритися з подальшим насильством

Яким нахабством було те, що в ніч на 11 грудня, ще під час перебігу посередницького візиту Кетрин Ештон, верховної представниці ЄС з питань зовнішньої політики, та представниці Держдепартаменту США Вікторії Нуланд, спецпідрозділи Міністерства внутрішніх справ України хотіли штурмувати київський Майдан Незалежності. А трохи пізніше ті ж сили намагалися зачистити захоплену демонстрантами будівлю міської адміністрації.

Цинічно та зарозуміло українське керівництво ігнорує те, що відбувається довкола нього. Сотні тисяч людей натомість вже кілька тижнів виходять на вулицю. Вони виступають за європейську перспективу своєї країни. Вони хочуть зміни владної системи у своїй країні. В останні роки опозицію буквально притиснули до стіни. Доля Юлії Тимошенко - найбільш відомий приклад. Нині ж навіть ведеться розслідування проти опозиційних політиків через спробу путчу.

Після залучення міліції в останні тижні десятки людей все ще лежать у лікарнях. Вони виступили за право на висловлення думки та свободу зібрань. Однак після виписки з лікарня на них очікує ще й в’язниця, бо проти них розпочали кримінальні провадження. Європа не може з таким миритися.

Потрібно показати можливі наслідки

Тому про штрафні заходи необхідно говорити. Погроза санкціями - та мова, яку розуміє Янукович. Суто дипломатичні зусилля не справляють на нього враження. В останні тижні він безсоромно маневрував і випробовував, як далеко може зайти. Якби США, а також європейці пригрозили санкціями, йому стало б зрозуміло, з якими наслідками своїх дій він мусить рахуватися.

Абсолютно зрозуміло, коли опозиція надзвичайно скептично реагує на пропозиції діалогу від Януковича. Його заяви сформульовані надзвичайно розмито. Не виключено, що Янукович і далі намагається виграти час. Час, потрібний йому, аби мобілізувати своїх прихильників для великої демонстрації як противагу Євромайдану. Час, який він, можливо, використає, щоб отримати можливість розігнати протести.

Януковичу не можна довіряти

Європа має також залишатися скептичною, коли українська влада знову заводить мову про підписання угоди про асоціацію з ЄС. Янукович сам ще три тижні тому допустив провал угоди, спровокувавши таким чином хвилю протестів. Наступного тижня знову мають відбутися перемовини з Москвою про тісний зв'язок України з Росією. Тож абсолютно очевидно, що президент, як і раніше, намагається звести один проти одного Москву та ЄС.

Вирішити державну кризу в Україні можна лише політичним шляхом. Однак поки що не видно, щоб Янукович був серйозно готовий до поступок в інтересах протестного руху в своїй країні. Тому не можна виключати застосування міліцейського насильства по відношенню до мирних демонстрантів знову. Погроза санкціями могла б утримати Януковича від цього. Сама лише дипломатія не матиме такого впливу.