Перемога - неочікувано переконлива перемога - Дональда Трампа викликала шок. Як мінімум, в Європі та Німеччині. На тлі всіх зусиль зберегти значення трансатлантичних відносин там запанували здивування, безпорадність та страх. Утім, правильне гасло цих перших годин після новини про його перемогу має усе ж лунати: ніхто насправді не знає Трампа. Звісно, про його плани, погляди та наміри чули, як і про його хуліганські замашки, його випади, ненависницьку риторику, расизм, намагання вдавати з себе мачо. Але в ніч після виборів побачили і його прагнення до компромісу, примирення з США та з міжнародними партнерами після всіх скандалів передвиборчої кампанії.
Простіше кажучи, просто треба дещо почекати.
Ніхто не готувався до Трампа
Тим не менш, у європейських столицях, як і само собою в Берліні, перемога Трампа стала найгіршим сценарієм. До нього ніхто не був готовий. Ніхто не знає, хто відповідатиме за зовнішню, безпекову, оборонну та екологічну політику. Трамп - аутсайдер у Республіканській партії. Тому він не спирається на партійних корифеїв чи відомих республіканців. Немає каналів спілкування з ними, жодних неформальних зв'язків. Це все ускладнює ситуацію, оскільки Трамп, скоріше за все, оточить себе новачками у політиці, які не мають налагоджених контактів.
Усе це матиме свої прояви. В економічній політиці адміністрації Трампа, яка зачепить вільну торгівлю по всьому світу. У зовнішній та безпековій політиці, яка стосуватиметься Ірану та Ізраїлю, можливої військової операції проти ісламістських терористів. Звісно ж, у політиці Білого дому на Близькому Сході, у крихких відносинах з Росією та Китаєм - товаришувати чи ворогувати з іншими великими силами, або ж повернути в бік ізоляції. Вплине і на відносини з союзниками. Чи залишиться НАТО для США колективною системою безпеки Заходу? Чи підтвердить Трамп відданість принципам Альянсу? Або ж вирішить, що Європа має більше платити за власну безпеку? Для Заходу це стане тестом на стійкість.
Чужинець для дотеперішніх еліт
Дональд Трамп - велике невідоме. Парадоксально, мільярдер з Нью-Йорка утілив тріумф провінції над мегаполісами, села над містом. З точки зору внутрішньої політики він не належить до дотеперішніх еліт. Тому, знову ж таки, буде геть непросто до нього достукатися.
Але шок і трепет має і позитивні наслідки. Вони ведуть до розважливості. До інавгурації Трампа у січні наступного року пройде ще багато часу, щоб налаштуватися на 45-го президента США. Перемога Трампа - важлива віха, можливо, навіть поворотний пункт історії. Утім, це не має означати кінець колишньої співпраці Заходу. Але точно ясно те, що Трамп ламатиме звичні правила.