Баварський лев - гербовий символ економічно успішної й політично настільки впливової німецької федеральної землі - після виборів до Бундестагу виглядає радше кошеням. Серед усіх партій у німецькому парламенті нового скликання баварський Християнсько-соціальний союз (ХСС) є найменшою політичною силою. Результат меншої сестринської для Християнсько-демократичного союзу (ХДС) партії склав усього лише 6,2 відсотка голосів виборців на загальнонаціональному рівні. Це - удвічі менше, ніж у правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН). Такими низькими її результати ще ніколи не були. Тож після цього політичного рикання з Мюнхена очікувати вже не варто. Хіба що нявчання.
Політичні наслідки цієї кризи ХСС для німецької канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) важко буде передбачити. Адже баварська партія, яка упродовж двох років була найгострішим противником політики Меркель щодо біженців, дозволила собі гучну суперечку у власних лавах посеред найважчого за часи існування ФРН формування уряду. Окрім того, ХСС демонструє, що може статися з партією після падіння на виборах.
Крах Горста Зеегофера
Багато в чому це пов'язано із 68-річним Горстом Зеегофером (Horst Seehofer). Глава партії та прем'єр-міністр федеральної землі занадто старий, аби в наступному році ще раз брати участь у виборах до місцевого ландтагу, яких у Мюнхені після провалу на вересневих загальнонаціональних виборах ще й побоюються. Якщо результати наступного року будуть такими ж поганими, це означатиме кінець "державній партії" ХСС, яка наче самозрозуміло претендувала на понад 50 відсотків голосів і переважно їх отримувала. Із близько 38 відсотками голосів виборців у Баварії партія позбудеться половини своєї політичної ваги.
На Зеегофера поклали політичну відповідальність за цю кризу. Він хоч і виступав у ЗМІ з різкою критикою на адресу проголошеної Меркель політики щодо прийому біженців, однак по факту нічого змінити не зміг. А біженці, які прибували до Німеччини переважно неконтрольовано, вперше ступали на німецьку землю саме в Баварії. Там у прикордонних регіонах, де ще чотири роки тому голосували переважно за ХСС, цієї осені політичні дивіденди отримала праворадикальна АдН. Тож не дивно, що саме Зеегофер, як ніхто інший серед лідерів політичних сил, які програли вибори, зазнав найсильніших репутаційних втрат. А поєднання об'єктивних репутаційних втрат із супровідним хворобливим прагненням до влади зробили із колись політичного велетня Зеегофера нерішучого тактика. Його власна партія намагається його позбутися. Таким чином, одна з трьох політичних сил, які зазнали великої поразки на виборах, принаймні частково здає свої позиції. У цьому сенсі в Зеегофера можуть бути наступники.
До уряду прагнуть потрапити ті, хто програв
Процеси, які відбуваються у баварському ХСС, уже найближчим часом можуть знайти продовження у ХДС та Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН). Ці три партії останньої й досі правлячої великої коаліції разом втратили близько 14 відсотків голосів виборців. Після краху формування урядової коаліції "Ямайка", у лавах якої був би принаймні один переможець виборів - Вільна демократична партія (ВДП) - відповідати за долю країни найближчі чотири роки хочуть виключно "підстрелені" на виборах політичні сили.
Рішення соціал-демократів ще не ухвалене остаточно, однак спостерігається чітка тенденція до наступної спроби СДПН стати молодшим коаліційним партнером ХДС/ХСС. Однак - із сильним ухилом ліворуч. Соціал-демократам просто треба якось відрізнятися від курсу Меркель до політичного центру, який паралізував не лише соціальну демократію. ХСС під новим сильним керівництвом Маркуса Зедера (Markus Söder) маршируватиме в іншому напрямку. Партія хоче у 2018 році повернути виборців, яких вона втратила через АдН, - і робитиме це ХСС за допомогою чіткої правої політики.
Просто утримати владу
Тож політична програма нової великої коаліції ХДС/ХСС та СДПН має бути справді розтягнутою між лівим і правим флангами. Як лідер соціал-демократів Мартін Шульц (Martin Schulz), який зазнав важкого приниження через історичну поразку своєї партії, збирається зробити її видимою в політичному сенсі, залишається загадкою. Чи втримається він у кріслі очільника партії упродовж наступних місяців, питання також відкрите. Самовпевненим він у будь-якому разі не виглядає.
Однак і для Анґели Меркель диригування новим берлінським союзом буде нелегким. Багаторічну очільницю уряду утримує на посаді глави партії не що інше, як нестача керівних кадрів у лавах ХДС, яку вона залишає після себе. Заступник глави ВДП Вольфґанґ Кубікі (Wolfgang Kubicki) виразив це так: "Єдине, за що ХДС/ХСС ще бореться, так це за те, аби Меркель залишилася канцлеркою".
Однак безщадного наполягання на збереженні політичного статус-кво замало для того, щоб знайти стабільну урядову більшість та утримати її протягом цілої каденції Бундестагу. Країні потрібні нові обличчя. ХСС поклав цьому початок.