Перші дні наступу турецької армії на курдський автономний регіон у північній Сирії минули так, як і очікувалося: турецька армія може похвалитися лише невеликими успіхами, ООН повідомляє про понад 130 тисяч біженців, а курди у своєму розпачі сподіваються на підтримку з боку Дамаска. Від турецького наступу мають зиск сирійський режим, який тепер може висувати курдам свої умови в обмін на допомогу, а також Росія, яка вміло лавірує між критикою турецького наступу та демонстрацією розуміння політики, яку проводить Анкара.
Відкриту підтримку Туреччина отримала лише з боку таких країн, як Пакистан та Азербайджан. Найбільше несприйняття, а разом з тим і розчарування президентом Ердоганом демонструє арабський світ, в якому Туреччина втратила свій імідж "м'якої сили". Арабська ліга одноголосно засудила наступ. До вотуму приєднався й Катар, якого Туреччина підтримує у конфлікті зі Саудівською Аравією, і палестинці, захисником яких виступав Ердоган.
Конгрес США погрожує Туреччині санкціями (перші обмежувальні заходи Вашингтон уже запровадив. - Ред.) Наче холодний душ має бути для Анкари і той факт, що американські літаки знову патрулюють деякі регіони північної Сирії, аби таким чином запобігти подальшому просуванню турецьких військ.
З Європейського Союзу лунає найжорсткіша критика. Деякі країни вже зупинили експорт озброєння до Туреччини. Анкара вимагає від Брюсселя визнання її легітимних інтересів у сфері безпеки, тобто боротьби з Робітничою партією Курдистану. Але в питанні безпеки ЄС має інші пріоритети: Європа боїться повернення "Ісламської держави" та нової хвилі біженців.
Ердогана це не турбує. Уже не вперше криза, яку він сам спровокував, укріплює його внутрішньополітичні позиції. Воєнна операція нейтралізує дві загрози, які нависли над його правлінням: вона заганяє клин між опозиційною Республіканською народною партією, яка підтримує наступ, та прокурдською Демократичною партією народів, яка операцію відхиляє. Крім того, дисиденти з Партії справедливості та розвитку Ердогана не стануть за умов війни утворювати нову політичну партію, про що вони говорили раніше.
З огляду на відсутність міжнародної підтримки великою є вірогідність того, що Туреччина задовольниться меншим, ніж вона спочатку прагнула досягти за допомогою операції "Джерело миру". Адже тільки таким чином вона зможе уникнути затяжної війни і при цьому все ж таки зберегти своє обличчя.
Без права перепублікації. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні
Сайт Frankfurter Allgemeine Zeitung
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.