Коментар: Мир без Москви неможливий
21 червня 2014 р.
Щоб відновити мир, інколи достатньо першого кроку. Одна з конфліктуючих сторін повинна звернутись до іншої та запропонувати діалог. Але для цього потрібно,
щоб у політичному вирішенні ситуації були зацікавлені усі залучені у конфлікт сторони. А в Східній Україні саме такої готовності якраз бракує.
Новий український президент Петро Порошенко - на даний момент єдиний, хто готовий зробити той самий перший крок. Незважаючи на те, що він виключає діалог з озброєними сепаратистами, Порошенко все ж таки оголосив одностороннє припинення вогню, щоб зупинити кровопролиття у східноукраїнських регіонах. Та й з ким, власне, йому обговорювати реалізацію мирного плану, якщо серед представників мілітаристських сил, які призвели до війни, до діалогу не готові? Представники сепаратистських груп заявили, що не складатимуть зброю та не вестимуть діалог з українським урядом. Власне, і Росія, з території якої уже кілька тижнів поспіль до України потрапляє зброя, критикує мирний план.
Таким чином, в ініціативи Порошенка немає шансів на реалізацію. Хоча слід віддати йому належне: він містить низку важливих пунктів, що можуть сприяти відновленню миру в регіоні. Якщо члени збройних формувань на Сході України складуть зброю, вони зможуть безперешкодно покинути територію України. Усі бойовики, які не вчинили тяжких злочинів, будуть звільнені від кримінальної відповідальності. Ці умови діють і для численних найманців та ополченців, які брали участь у бойових діях.
Бойовики прагнуть дестабілізації
Однак, перш за все, у плані Порошенка запропонована політична концепція для Сходу України. Київ готовий делегувати частину своєї владної відповідальності і таким чином зміцнити повноваження регіонів, у тому числі й східноукраїнських. Демократичні вибори - як до місцевих органів влади, так і до Верховної Ради - повинні відбуватися на всій території України. На сходы України Порошенко обіцяє нові Зруйнована під час бойових дій інфраструктура Донеччини та Луганщини, за планом Порошенка, має бути негайно відновлена.
Однак чого варті усі ці плани, якщо для нелегальних формувань сепаратистів політичні та економічні перспективи їхніх регіонів не грають жодної ролі? Через кордон з Росії до України потрапляють тисячі бойовиків. І хоча Кремль цього визнавати не хоче, світлини іноземних найманців, які позують журналістам з різних країн, облетіли увесь світ. Ці люди - зовсім не місцеві повстанці, які борються за власні права. Вони прибули до України для участі в бойових діях з метою дестабілізації країни.
Цинічна політика Москви
Мирні плани Києва навряд чи справлять враження на представників цих угруповань. На них може вплинути лише Кремль, оскільки вони пов'язані безпосередньо з ним. Москва могла б допомогти зміцнити російсько-український кордон, як це і запланував Порошенко, щоб перешкодити проникненню до України бойовиків із важким озброєнням. Однак Кремль цього не робить. Замість цього тисячі російських солдатів дислокуються поблизу кордону з Україною, готові будь-якої хвилини вторгнутися в Україну, достатньо Кремлю лише віддати такий наказ. До того ж, через день після оголошення Порошенком одностороннього припинення бойових дій російські війська Центрального військового округу приводяться Путіним у повну бойову готовність. Ось якою є російська відповідь на український мирний план.
Саме зараз закиди Путіна та інших російських політиків щодо недостатньої готовності України до миру сприймаються як надто цинічні. Утім, і самі вони нічого не роблять задля відновлення миру. Очільник Кремля телефонує Порошенку. Також він розмовляє з німецькою канцлеркою Анґелою Меркель та французьким президентом Франсуа Олландом про політичні шляхи вирішення конфлікту. Проте це і все.
Мирний план Порошенка - крок, безумовно, правильний. Однак без підтримки Росії він не матиме жодного успіху. Війна може скінчитись лише тоді, коли усі сторони будуть готові до політичного вирішення кризи. Проте у даному разі на це не схоже.