Початок мого самостійного життя припав на останні роки Радянського Союзу. І я добре пам'ятаю анкети, які доводилося заповнювати багатьом радянським громадянам. Ці папірці мали велике значення для роботи, навчання, постановки на військовий облік. Національність? Чи є родичі за кордоном? Чи відвідували капіталістичні країни?
Хочеш на "Євробачення"? Заповни анкету!
Не потрібно мати багату фантазію, щоб уявити собі, на які запитання доведеться у подальшому відповідати українським виконавцям для участі в національному відборі "Євробачення". Україна вирішила не посилати нікого на пісенний конкурс в Тель-Авів після того, як переможниця цьогорічного відбору MARUV відмовилася прийняти кабальні умови контракту Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Її приклад наслідували й інші призери. Головна претензія критиків до Maruv - її концерти в Російській Федерації.
Після анексії Криму і через підтримку сепаратистів на Донбасі Росію в Україні справедливо називають "агресором". Однак рішення про те, що концерти в РФ можуть бути перешкодою для участі в європейському конкурсі, організатори національного відбору ухвалили постфактум.
Тим самим вони обманули очікування не тільки виконавців, а й глядачів, які взяли участь у голосуванні. НСТУ може скільки завгодно скаржитися на тиск з боку різних політичних сил і недостатнє фінансування, але такими діями рейтинг телеканалу не піднімеш.
"Євробачення" і політика
Стурбовані своїм рейтингом уряд і депутати в Києві. Тепер вони мають намір розглянути законопроект, що забороняє українським артистам виступати в РФ. А що з українськими громадянами, які працюють в Росії, і підприємцями, які ведуть бізнес з російськими партнерами? Чому крайніми повинні ставати артисти?!
Деякі заперечать: обговорювані заборони і рішення - це логіка військового часу. Можливо. Однак мені здається, що скандал навколо нинішнього національного відбору - це прояв нещирого і брехливого радянського підходу. Радянська людина ще міцно сидить у головах багатьох. Україна знесла пам'ятники Леніну по всій країні, але цього замало для того, щоб позбутися радянського способу мислення. А він усюди змушує шукати ворогів, які заважають побудувати щасливе майбутнє.
Зрозумілим є рішення колег Maruv, що відхилили пропозицію НСТУ. Виконавці стали для національного мовника пішаками у політичній грі. Однак постійно озираючись на Росію, вибираючи гасло виборчої кампанії "Якщо не я, то Путін", або відмовляючи співачці виступати в Росії, Україна дивиться в минуле. Для того, щоб іти вперед, потрібно дивитися в майбутнє.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.