Чотири дні екстреного саміту ЄС проходили дуже важко. Однак зрештою сторони досягли цілком пристойного результату. А це саме те, що має значення. Порівняно з іншими питаннями, які потребують пошуку складних компромісів, бюджетні переговори цього разу були навіть блискавично швидкими. Під тиском обставин (кризи, спричиненої пандемією Covid-19) вони тривали лише три місяці - від появи першого проєкту створення фонду відбудови до нинішнього ухвалення рішення.
Цим словом краще не зловживати, однак це рішення справді є історичним. Вперше країни Євросоюзу беруть кредит під спільну відповідальність, аби разом пом'якшити наслідки економічної кризи в окремих країнах. Те, що лише кілька місяців тому здавалося неможливим, а саме випуск спільних облігацій і спільні боргові зобов'язання, нині стало реальністю. Перехід Німеччини з табору ощадливих у табір тих, хто підтримує концепцію французького президента про спільну бюджетну політику, став поворотним моментом. Цей поворот є, певно, найбільшим досягненням федеральної канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) у питаннях європейської політики.
Наслідки пандемії змушують 27 країн ЄС до співпраці, яку вони донедавна вважали немислимою. Гроші у спільний борг є для урядів зручним засобом розв'язання проблем, адже сьогодні вони практично не обтяжують бюджет, натомість вони лягають на плечі наступних поколінь. Це треба знати й прямо казати про це молоді. Саме їм доведеться колись повертати ці гроші. З іншого боку, нині завдяки саме цьому фонду, можливо, вдасться зберегти їхнє робоче місце або дати шанс отримати професійну освіту.
Зміна епох у ЄС
Швидкий успіх екстреного саміту ЄС демонструє світу, що Євросоюз попри всі перепони і різні погляди є дієздатним, коли це потрібно. Євросоюз є таким собі прихистком, аналогу якого у світі немає. Ані в Америці, ані в Африці чи Азії держави не отримують грошові вливання на підтримку економічної кон'юнктури від солідарних наддержавних спільнот. Попри те, що "ощадлива п'ятірка" країн хотіла дати менше грошей, а країни-реципієнти хотіли отримати більше, зрештою перемогла таки солідарність і відчуття спільної відповідальності. Пакет допомоги обсягом у 1,8 трильйона євро є масштабним перерозподілом коштів найсильніших країн на користь слабших. Екстрений саміт у Брюсселі, який не останньою чергою є успіхом німецького головування у ЄС, увійде в історію Європейського Союзу як зміна епох.
Єдина ложка дьогтю у бочці меду: Польщу й Угорщину, які порушують принципи правової держави, не вдалося приструнити за допомогою фінансового батога. Ухвалене правило щодо перевірки дотримання принципів правової держави є вкрай розпливчастим. З цим довелося змиритися, аби не ставити під загрозу одностайність досягнутого компромісу. Проблеми Польщі й Угорщини, які нахабно використовують солідарність інших, ігноруючи їхню критику, залишаються нерозв'язаними. Екстрений саміт ЄС не зміг подолати всіх без винятку розбіжностей.
Водночас, "коронавірусний" фонд відбудови - лише частина необхідних заходів для подолання кризи. Якими би гігантськими не здавалися цифри з фонду ЄС, левова частка антикризових заходів покривається з національних програм порятунку, які фінансуються за рахунок купівлі облігацій Європейським центробанком. Аби справді дати відчутний економічний імпульс, в ідеалі фонд ЄС мав би виплачувати допомогу вже післязавтра. Заплановані на 2021-2023 роки виплати можуть бути запізнілими і надто повільними.