Коментар
18 березня 2012 р.
Йоахiм Ґаук – «президент німецьких сердець»? Цілком імовірно. Сумніватися в популярності екс-керівника федерального відомства з дослідження архівів «штазі» не доводиться. Ґаука підтримують правлячі й дві найбільші опозиційні партії, йому довіряють 80 відсотків громадян Німеччини. Непогані передумови для обіймання посади, адже Ґаук хоче стати президентом усіх німців, який шукає відкритого діалогу зі суспільством, не уникає обговорення гострих тем, зацікавлений у тому, щоб політики й політика слугували людям.
Відповідальність суспільства й влада
Політики очікують від Ґаука, що він відновить довіру й повагу до посади федерального президента, які похитнулися після відставок його попередників. У свою чергу громадяни Німеччини сподіваються, що Ґаук захищатиме їхні інтереси: виступатиме за соціальну справедливість, підтримку інституту родини й подальше зближення заходу й сходу Німеччини через 22 роки після об'єднання країни.
Ці теми для Ґаука є ближчими, ніж фінансова криза або зовнішньополітичний курс ФРН. Він прагне зблизити звичайних громадян і політиків. Лише в тому випадку, якщо й ті, й інші зрозуміють свою відповідальність перед суспільством, можна в довгостроковій перспективі забезпечити розвиток демократії, правової держави й громадянських свобод.
Права громадян як головна цінність
Відповідальність і свобода – це ті цінності, яким відданий Йоахiм Ґаук. У НДР, диктатурі, яка зневажала громадянськими свободами, він боровся за головні права громадян. Сьогодні 72-річний Ґаук закликає жителів демократичної Німеччини активніше відстоювати свої права й брати участь у політичному житті країни. Він засуджує політичну апатію і вважає, що громадяни повинні активніше втручатися в політику. На його думку, це – запорука прогресу, це робить політику більш передбачуваною й зрозумілою людям.
Тут варто ще раз наголосити: ці теми – не заготовлені Ґауком заздалегідь, спеціально для ролі федерального президента. Ці теми домінують у його житті, це його власні переконання, які він виніс з власного досвіду. Як пастору в НДР йому неодноразово доводилося поставати перед вибором: підкорятися системі чи протистояти їй. «Народ – це ми!» («Wir sind das Volk!») – в цьому гаслі громадянського руху, до якого належав і Ґаук, міститься вимога: поверніть нам наші права!
Ґаук не лише пережив, але й зробив свій внесок у зародження й зміцнення громадянського суспільства в умовах тоталітарної держави. «Диктатура, яка цілковито поглинає людину», як він сам колись сказав, була повалена. Для нього це стало ключовою подією в житті.
Без яскраво вираженої партійної приналежності
Погляди Ґаука не можна охарактеризувати як праві або ліві, його політичний світогляд не потрапляє повністю під жодне прописане політичне учення. Якось він сам назвав себе «ліволіберальним консерватором». Такі заяви провокують – у першу чергу, політиків і журналістів. Громадяни ж ставляться до відсутності яскраво висловленої партійної приналежності Ґаука значно спокійніше. Багато хто вбачає в цьому навіть перевагу.
Серед переваг Ґаука можна назвати й те, що він не є ані професійним політиком, ані революціонером. Його позиція може бути суперечливою, з нею можна не погоджуватися, однак Ґаук – прихильник діалогу. Тому на нового президента не даремно покладають великі надії. Передусім через те, що державним лідером нарешті стала людина, яка порушуватиме незручні теми, підштовхуватиме суспільство й політиків до дискусії. Це принесе користь не лише інституту президентства в Німеччині, але й усій країні!
Уте Шеффер, головний редактор DW
Редактор: Володимир Медяний