Лідер самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко зажадав від Києва ухвалити до 14 липня узгоджений з сепаратистами закон про місцеві вибори в окупованому Донбасі. У противному разі так звані "ДНР" та "ЛНР" обіцяють провести вибори самостійно. Ультиматум Захарченка пролунав на тлі подальшого загострення на сході України та заяв Петра Порошенка, що такі вибори відбудуться лише після припинення вогню та виведення російських військових з Донбасу.
Примус до діалогу
Наполягаючи на необхідності швидкого проведення виборів, сепаратисти не припиняють обстріли українських позицій. За допомогою важкої техніки та артилерії, заборонених мінськими домовленостями, лідери псевдореспублік та їхні куратори в Москві дають зрозуміти: від Києва чекають поступок. Судячи з заяв лідерів "ДНР" та "ЛНР", у Донецьку та Луганську прагнуть особливого закону, конституційних змін, котрі гарантують особливий статус окупованих земель, та повного контролю над ситуацією в псевдореспубліках.
Київ, своєю чергою, резонно зазначає: проводити вибори під дулом автомата не можна. Україна не контролює нині понад 400 кілометрів свого кордону з Росією, в "ДНР" та "ЛНР" української влади немає, а всеукраїнські партії брати участь у цих виборах не зможуть.
За нинішніх умов усі розмови про вибори не мають сенсу. На Донбасі триває війна. Гинуть люди. І жодні вибори не в змозі припинити бойові дії. Для Києва сепаратисти, які взяли в руки зброю, були й назавжди залишаться людьми, які порушили закон. І останні не повинні плекати ілюзій щодо того, що депутатський мандат змінить їхній статус. Навіть якщо вибори в "ДНР" та "ЛНР" відбудуться за законом, узгодженим із Захарченком та Плотницьким.
Тягар для Путіна
Після двох років війни на Донбасі стало очевидним: Росія не збирається брати до свого складу "ДНР" та "ЛНР", як це відбулося з Кримом. Для Путіна псевдореспубліки перетворилися на тягар. У Росії, як заявив у Севастополі незабутній Дмитро Медведєв, "грошей немає". І, напевно, найближчим часом не буде. Це змушує Москву торпедувати процес повернення Донбасу Україні в новій політичній обгортці у вигляді територій з особливим статусом, але під контролем Росії.
Бажання лідерів "ДНР" та "ЛНР" легітимувати свою владу цілком зрозуміле. Усі їхні спроби зробити це винятково за своїм власним "законодавством" досі виявилися безуспішними. Так, Плотницький та Захарченко буцімто були обрані на виборах. Так, в псевдореспубліках буцім голосували на "референдумі" за автономію від України. Але всі ці голосування ніколи не мали й не будуть мати юридичної сили.
Мрії про депутатську недоторканність
Самозванці Олександр Захарченко та Ігор Плотницький давно вже бачать себе новими лідерами Донбасу в складі України. Лідер "ДНР" у своїх фантазіях пішов ще далі. Він заявив, що готовий створити у Верховній Раді фракцію, яка буде представляти там інтереси Донбасу. Тобто, логіка ватажків сепаратистів проста й зрозуміла: проведення місцевих виборів за згодою Києва та отримання статусу народних депутатів, а після цього - проведення на підконтрольних їм районах довиборів у Раду (нині від територій, які контролюються "ДНР" та "ЛНР", депутатів немає). Ну і вінець - отримання депутатської недоторканності в рамках українського законодавства.
А що станеться, якщо Україна відмовиться ухвалити до 14 липня спеціальний закон про проведення виборів у "ДНР" та "ЛНР"? А нічого особливого. Захарченко та Плотницький - звичайні маріонетки в руках Володимира Путіна. Вони можуть рвати й метати, призначати й проводити самостійні місцеві вибори. Але все це не змінить ситуації у псевдореспубліках.
Наполягаючи на виборах, "ДНР" та "ЛНР" заженуть ситуацію в глухий кут. Для Києва справа принципу - проведення голосування лише на тих територіях, які він контролює і виключно за українськими законами. Але виконання цих умов буде означати для Донецька та Луганська припинення "вольності", а простіше кажучи - ліквідацію "ДНР" та "ЛНР".
Утім, покласти край існуванню псевдореспублік може ще одна людина - Володимир Путін. Він може з такою ж легкістю розпрощатися з ватажками "ДНР" та "ЛНР", як і вивів їх у лідери. І жодних виборів для цього проводити не треба.