Незважаючи на те, що результати референдуму не є обов'язковими, гіркоту його провалуу Македонії відчули багато-хто: уряд у Скоп'є, уряд в Афінах, прихильники ЄС та НАТО й увесь регіон.
Ще нічого не втрачено, однак результати всенародного опитування пояснюють настрої у суспільстві, над якими треба замислитись. Навіть якщо 90 відсотків тих, хто голосував, відповіли "так" - що дехто й хоче показати як успіх, - переважна більшість промовчали або взагалі бойкотували голосування.
Попереджувальний сигнал усім учасникам
Отже, бракує широкої підтримки для процесу, який тісно пов'язав три питання на майбутнє: угоду з Грецією про назву країни, інтеграцію балканської держави в ЄС та у НАТО. Тож поразка референдуму є попереджувальним сигналом не тільки для розвитку країни, а й для майбутньої геополітичної орієнтаціїМакедонії.
Незважаючи на вагому підтримку таких європейських політиків, як канцлерки ФРН Анґели Меркель (Angela Merkel), Себастіана Курца (Sebastian Kurz) - канцлера Австрії, що нині головує в Раді ЄС, генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, прем'єр-міністру Македонії Зорану Заєву та його уряду за минулі тижні не вдалось достатньо мобілізувати населення та переконати його у перевагах такого кроку. Занадто емоційним та непохитним є спротив противників, якими керують різні мотиви: одні таким чином демонструють невдоволення урядом, інші натомість просто не сприймаютьзміну назви Македонії на Північну Македонію.
Згублені десятиліття
Масований бойкот референдуму показує глибоку політичну тріщину у македонському суспільстві та сильну непевність у питаннях національної та європейської ідентичності: розрахунок на зменшення градуса національних почуттів на користь європейської перспективи не виправдався. Навпаки: емоційне зіткнення щодо питання про зміну назви країни стилізується як питання македонської нації та ідентичності.
Зараз даються взнаки ті змарновані десятиліття, протягом яких всередині країни та на міжнародній арені було зроблено занадто мало для того, щоб врегулювати грецько-македонський спір щодо назви "Македонія". ЄС та НАТО надто довго були пасивними. Упертість, страх та біль у Скоп'є мають дуже виразний вигляд. Колишня ейфорія македонців щодо ЄС та НАТО переросла у скепсис. І навіть якщо російський вплив на результати рефрендуму не вдалось довести, антизахідний наратив відчутний у країні повсюди. Боротьба за мізки македонців йде на повний хід.
Опозиція захопила заручників
Опозиційна партія VMRO DPMN тріумфує після провалу референдуму. Вона заявляє про провал уряду Заєва, у тому числі і в питанні угоди з Грецією. Незважаючи на запевнення щодо прагнень до інтеграції Македонії в ЄС та НАТО, у питанні зміни назви країни опозиція залишається непохитною, а після референдуму - ще й посиленою. Своєю внутрішньополітичною боротьбою за владу вона бере у заручники всю країну.
Перед вирішальним раундом македонський прем'єр ставить на кін усе: для набуття чинності угода про назву країни має здобути підтримку двох третин депутатів парламенту. Уже в неділю ввечері Заєв закликав депутатів від опозиції підтримати це рішення. Інакше - погрожує прем'єр - у грудні відбудуться позачергові вибори. І майбутнє країни знову не матиме чіткої перспективи.
Саме тому у македонському парламенті має статися неможливе. В іншому випадку угода з Грецією зірветься, а членство Македонії в ЄС та НАТО посунеться на невизначений строк. Наслідки для Македонії будуть фатальними.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.