Коментар: Греція грає свою гру
2 лютого 2015 р.Кілька днів Брюссель перебував у замішанні, не знаючи, як вести справи з новим грецьким урядом. Аж тут з Афін надійшла наступна відповідь: Повне ні! Міністр фінансів Яніс Варуфакіс не хоче більше говорити з так званою "трійкою" у складі ЄС, ЄЦБ та МВФ. Це все одно, що раптом не забажати говорити з банком, який надав тобі великий кредит, бо ти вважаєш банки, міжнародну фінансову систему та глобальну економіку повним свинством. Але тепер треба бути готовим і до наслідків - грошей більше не надійде.
Без діалогу з кредиторами настає банкрутство
Саме "трійка" кредиторів вирішує питання подальших виплат. І у неї немає іншого вибору, окрім як скасувати виділення 7 мільярдів євро, що мали надійти наприкінці лютого. "А нам і не треба", - затято кажуть в Афінах. Та все ж Греції необхідно близько 11 мільярдів євро у лютому та березні для рефінансування та сплати відсотків за облігаціями. Чи країна хоче відмовитися виконувати свої фінансові зобов'язання?
Окрім того, якщо Афіни "викинуть" представників "трійки", ЄЦБ, вочевидь, припинить забезпечувати грецькі банки ліквідними коштами. А це означає, що в грецьких банкоматах закінчиться готівка. Прем'єр-міністр Греції Алексис Ципрас висміяв цей сценарій, сказавши, що ніколи не дозволить країні скотитися у такий хаос. Але протверезіння для громадян може настати дуже швидко.
Можна було б посміятися з цієї хаос-команди в Афінах, якби не проголошений намір Ципраса та його соратників затягнути з собою у цей вир цілий Євросоюз. Плани їхніх візитів досить промовисті: Лондон, Рим та Париж - у цих містах вони сподіваються знайти підтримку. А от Берлін Ципрас оминає. Німеччина, сказав він, лише одна країна з-поміж багатьох. Міністр фінансів ФРН Вольфґанґ Шойбле вже озвучив все, що було потрібно: ми не примушуємо Грецію брати гроші. Не хочуть розмовляти - не треба.
Ципрас хоче розколоти ЄС
Але тепер Ципрас намагається налаштувати італійців та французів проти Берліна. Крім того, він сподівається на допомогу з Лондона, де панує думка, що Німеччина повинна наводнити Єврозону грішми задля швидкого економічного зростання. Утім, тут британці мали б тримати язик за зубами, адже їм не треба брати на себе боргові зобов'язання.
У Римі та Парижі в принципі теж може побутувати думка, що ЄС має просто витрачати більше грошей - і тоді все буде добре. Там точно хотіли б ще трохи послабити "Пакт про стабільність та зростання". Але французи та італійці, вочевидь, відкинули б ідею списання боргів Греції, адже за це їм довелося б теж платити - як і Німеччині.
Афіни в принципі хотіли б скликати конференцію кредиторів, на якій їм списали б значну частину боргів, як Німеччині списали її борги після Другої світової війни. Але ситуація тут - не до порівняння. Та й взагалі, друзі та товариші в Греції, ви - не жертви землетрусу, громадянської війни чи торнадо, а жертви власної корумпованої та клептократичної еліти. Провина в цьому тільки ваша! Банки безвідповідально кредитували вас. Це правда. Але ніхто не змушував вас брати гроші і жити не по кишені. Досить вдавати з себе жертв.
Нехай грецький уряд спробує пограти у цю свою гру з Євросоюзом. Подивимося, як далеко вони просунуться. На Міжнародний валютний фонд у Вашингтоні такі марнославні вискочні як Алексис Ципрас, а також його необґрунтовані вимоги особливого враження не справлять. Можемо побажати йому удачі на зустрічі з головою МВФ Кристін Лаґард.
Вихід Греції як варіант
Зрештою, можна вірити в те, що нахабство переможе. Можна також сп'яніти від влади і тримати руки в кишенях, прощаючись з одним зі своїх європейських колег. Але не можна постійно ображати людей, з якими тобі ще вести переговори, - чи то про суверенний дефолт, чи про вихід Греції з ЄС. Анґела Меркель не повинна терпіти порівняння з Гітлером, а Шойбле не має нічого спільного з якимось "Четвертим рейхом".
Ципрас та його люди замінили здоровий глузд та відчуття реальності нахабством та поганими манерами. ЄС має швидко подумати про механізми, які б відкрили можливість для виходу Греції ще до того, як нова команда в Афінах потягне з собою униз цілу Європу.