Несподіванки не сталось - Володимир Путін продовжить бути президентом Росії. Результат цих псевдовиборів був передбачуваним. Кремль контролює усі політичні процеси в Росії, і саме на цьому спектаклі він запобіг будь-яким випадковостям.
Саме тому результат у понад 70 відсотків голосів, які були віддані за Володимира Путіна, важко оцінити. Звичайно, багато росіян голосували за нього. Він, беззаперечно, є популярним серед населення, але тільки тому, що Кремль уже багато років усіляко перешкоджав розвитку інших політиків у центрально контрольованих засобах масової інформації до свого істинного політичного зросту і політичної ваги. І це стосується не тільки притиснутої справжньої політичної опозиції, як от відомого противника Путіна Олексія Навального. Це стосується також конформістських опозиційних сил та послідовників-спадкоємців Путіна - наприклад, керівника уряду Медвєдєва. Поряд з репресіями з боку органів безпеки медійне представлення Путіна як безальтернативного правителя стало важливим джерелом влади Путіна.
У Росії відсутня політична конкуренція
Допоки в Росії немає справжньої політичної конкуренції, оприлюднені результати таких псевдоголосувань не мають сенсу. Політична конкуренція награна й імітована. Інші допущені до виборів кандидати не мали жодного шансу. Від самого початку вони були заплановані лише "для кількості" і от - своє завдання виконали.
Усвідомлюючи свою слабкість, Кремль заповзявся організувати не лише формальне підтвердження президенства Володимира Путіна. Набагато більше: з підтримкою у 70 відсотків голосів для Володимира Путіна на тлі високої явки виборців - за можливості, у 70 відсотків - має бути показаний вражаючий результат, щоб розвіяти будь-які сумніви в його легітимності. Та така гра в цифри вразить лише наївних сучасників. І найкраще це знають політичні стратеги Кремля. Бо саме там вигадали чимало трюків, маніпуляцій та підробок для досягнення бажаного результату.
Небезпечний курс Путіна
Але куди заведе Путін Росію у наступні роки свого правління? На Заході побоюються непередбачуваного та агресивного зовнішньополітичного поступу Росії, як про це сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Отруєння колишнього російського агента Скрипаля у Великобританії нервово-паралітичною речовиною класу хімічної зброї засвідчило, що Путін готовий до подальшої ескалації конфронтації з Заходом.
Своєю загарбницькою та агресивною зовнішньою політикою Кремль прагне відволікти від власної убогості. Оскільки останні шість років стали для країни в усіх сенсах програшними: ВВП зріс лише помірно. Економічний та технологічний розрив з локомотивами світової економіки збільшився, особливо відносно Китаю, але й щодо США, Японії та ЄС. Росіяни на своїх гаманцях відчувають зменшення реального доходу. Однак пропагандистська машина, контрольована Кремлем, заглушує домашні причини економічної та соціальної стагнації антизахідною риторикою та декларуванням військової псевдоміці.
Путін не змінить свого курсу. Адже справжні реформи в економіці та управлінні завідомо поставлять під питання основи його влади. Саме тому - та й то, якщо, - від Путіна можна очікувати лише імітації реформ. Радше він буде - як і під час свого останнього щорічного послання до Федеральних зброів - форсувати свою дотеперішню політику та говорити про державні військові програми і нову зброю. Час ілюзій та омани щодо путінської Росію давно минув.
Цей коментар є висловленням особистої думки автора, яка може не збігатися з позицією української редакції і Deutsche Welle загалом.