"Я щиро бажаю, щоби таку ж заборону дістала нинішня (українська. - Ред.) влада у свою улюблену Америку та улюблену Європу, коли почнуть хапати їх за кишені й дивитись, куди поділися транші, як населення довели до зубожіння". Якщо думаєте, що це цитата Дмитра "Радіоактивний попіл" Кисельова, ви помиляєтесь. Це фрагмент інтерв'ю співачки Лоліти Мілявської російському телеканалу НТВ.
Зірки російського шоу-бізнесу поза політикою?
Мілявську не пустили на територію України, куди вона їхала відвідати матір і доньку - ті живуть у Києві. Приводом, як і в історії з Юлією Самойловою, яка так і не стала учасницею "Євробачення", стала її поїздка на виступ до Криму через російську територію.
У детальному інтерв'ю радіо "Свобода" співачка помітно хитрує: з одного боку, вона, мовляв, у політиці профан, про жоден Крим нічого не розуміє, а з іншого, повідомляє, що намагалась перед поїздкою через знайомих дізнатися, чи заборонять їй в'їзд на територію України. Потім Мілявська переходить у наступ й обвинувачує українську владу в нехтуванні правами громадян України, які їдуть до Криму, корупції та інших гріхах.
Не помічена раніше в тому, що має бодай якісь політичні погляди, Лоліта раптом віднайшла в собі пристрасть до викривання. Це і зрозуміло - її літній матері і доньці, яка потребує додаткового догляду, тепер доведеться їздити до Росії. Суто житейське питання - навіщо, враховуючи складну сімейну ситуацію, потрібно було ризикувати і їхати до Криму всупереч українській забороні на в'їзд через російські КПП - здавалось би, зависає в повітрі.
Знаменитості з чіткою позицією - від Прилєпіна до Шендеровича
Насправді на це запитання є проста відповідь: Лоліта Мілявська демонструє типову для більшості діячів російського шоу-бізнесу пиху. Вона не лише вважає, що статус "зірки" дає їй якісь особливі права. Що ще важливіше, на кшталт багатьох росіян вона щиро не розуміє, на які такі метафоричні граблі вона наступила: чого це ще донедавна "молодші брати", "хохли" з анекдотів так збурились із приводу Криму? Звісно ж - півострів "наш" по праву, потрібно змиритися і жити далі, слухаючись старших товаришів у Москві. Для людини, яка народилась у Мукачеві на Заході України, а потім багато років жила в інших українських містах, це, здавалося б, доволі дивно.
Але саме цей підхід активно культивується російською державною пропагандою. Його й було вкотре "об'їжджено" на публіці, коли влада призначила інваліда Юлію Самойлову представляти Росію на конкурсі "Євробачення" в Києві, заздалегідь розуміючи, що вона виступала у Криму й отримає відмову на в'їзд від української Служби безпеки.
Захар Прилєпін або Михайло Пореченков не приховують своїх імперських поглядів і не намагаються приїхати до Києва, Одеси або Львова. Триває війна, і вони в ній обрали свою сторону. Гурт "Несчастный случай" або Віктор Шендерович не приховують своєї незгоди з офіційною позицією і не їдуть витупати до Ялти або Сімферополя. Це може бути комусь огидним, проте це чесно.
Небажання визнати, що між Росією та Україною - війна
На відміну від них, співачка Наташа Корольова, актор Кирило Сафонов, та ж Лоліта Мілявська і багато інших намагаються одночасно вписатися в рамки російської офіційної ідеології ("А чому гастролювати в Криму не можна? Це ж тепер наша земля!") і зберегти можливість заробляти на українській аудиторії. Очевидна жадібність, змішана з лицемірством. Патріотичний надрив у заявах непропущених через український кордон часто звучить як відвертий заклик до влади Росії: "Ми - постраждалі. Дайте за це програму в прайм-тайм на "Первом канале". Покличте на урочистий концерт у Кремлі, бажано у присутності перших осіб. Вручіть премію. Помітьте нас!"
Поведінка цих людей, яких люблять і яким віддають свої гроші десятки мільйонів росіян, - символ самообману, до якого привчилося російське суспільство. Тотальне небажання визнати, що між Росією та Україною - війна, стало сьогодні чи не головним елементом загальнонаціональної брехні. Від цієї звички, яку нав'язує держава за підтримки хору поп-ідолів, доведеться потім довго й болісно відвикати.