Коментар: Берлін - столиця посередності

Якщо судити за настроєм, що панував в лавах соціал-демократів на післявиборчій вечірці у берлінському районі Темпельгоф у Берліні, то вже зараз зрозуміло, яким буде новий місцевий уряд. Під час оголошення результатів, які здобула партія Меркель Християнсько-демократичний союз (ХДС), лунали несхвальні вигуки. Натомість, коли оголошували кількість голосів, що здобули Ліві та Зелені, панувала ейфорія. Що не кажи, а дотеперішній партнер по коаліції - ХДС - в очах виборців Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) віджив своє. Тож політичне майбутнє Берліна буде червоно-червоно-зеленим. Однак спершу керівництво партій дещо пригальмувало, відповідаючи на питання, чи стане така коаліція також зразком для федерального уряду. Спочатку, мовляв, лідери прагнуть почекати завершення коаліційних переговорів. Та зрозуміло одне, червоно-червоно-зелені - це принаймні альтернатива великій коаліції, що поступово починає діяти на нерви. Тож це - досить-таки єдина паралель, яку можна провести до політики федерального рівня.

Нового Воверайта не знайти

Вибори до земельного парламенту Берліна були позначені насамперед тематикою, притаманною політиці на рівні земель та громад. Йшлося про вкрай незадовільний стан будівель шкіл, що стало результатом політики надмірної економії. Або ж про громадські служби, які, здається, взагалі й гадки не мають про значення такого терміну як "сервіс". Про Берлінський аеропорт, який, вочевидь, ніколи не здадуть в експлуатацію, але будівництво якого стає дедалі дорожчим.

Та передовсім зараз не знайдеш - хоч удень зі свічкою шукай - жодного політика, який міг би, як колись екс-бургомістр Берліна Клаус Воверайт, показати громадянам перспективи та вселити надію завдяки власному баченню та пробивній силі. Його наступник на цій посаді соціал-демократ Міхаель Мюллер має шарм та харизму закріпки для паперу. Інші політики - теж не альтернатива.

Виборці покарали ХДС та СДПН

Тож чого навчать вибори в Берліні партій, які формують федеральний уряд? Атож, голові СДПН Зіґмару Ґабріелю не слід розхвалювати свого соратника Мюллера та результат у 21,6 відсотка, на який той спромігся, лише за те, що він може й надалі залишатися на посаді голови земельного уряду. Адже Мюллер отримав на шість відсотків менше голосів, ніж Воверайт п'ять років тому. Та й взагалі Мюллер здобув найгірший результат в історії партії. Так само й членам і прихильникам ХДС не слід перекидати провину за вбогий результат у менш ніж 18 відсотків на Анґелу Меркель. Адже, якщо її політика щодо біженців і посприяла цьому, то лише дуже опосередковано. Коли рік тому біженці стали масово прибувати, в тому числі, й до Берліна, земельний сенатор з питань охорони здоров'я Маріо Чайя, який представляє ХДС, впродовж тижнів не міг впоратися з ситуацією та усунути образливі для людської гідності обставини, що панували у місцях реєстрації біженців, за роботу яких відповідала земельна служба охорони здоров'я. Берлін отримав репутацію міста, в якому жоден не почуває себе відповідальним за щось.

АдН в столиці мультикультуності

А про що каже нам неабиякий результат "Альтернативи для Німеччини" (АдН)? Авжеж, понад 14 відсотків за правих популістів - це на 14 відсотків більше, ніж хотілося, щоб вони мали. Однак це небагато на тлі результатів виборів до Ландтагів в федеральних землях на сході країни. Бо Берлін - строкатий, багатокультурний мегаполіс, тож спокусникам з правого крила тут доводиться непросто. Так, приміром, праві "Республіканці" зуміли протриматися тут лише одну каденцію. Одного разу вони виконали свою місію, спрямувавши у потрібне русло протестні настрої берлінців проти всіх вищезгаданих негараздів, але після того вони знову зникли. Певно, що така сама доля спіткає АдН. Крім того, цими днями на Анґелу Меркель, ймовірно, чекає тиск з лав власної партії через її буцімто провальну політику щодо біженців. Але результат виборів у Берліні не зовсім пасує як доказ цього.