Участь міністра оборони США Джеймса Меттіса і ще семи глав військових відомств країн НАТО в параді, присвяченому Дню незалежності України, стала не просто жестом ввічливості Заходу на адресу офіційного Києва. Це - чіткий сигнал Володимиру Путіну про те, кого підтримують більшість європейських держав, США і Канада. Звичайно, ще рано говорити про формування широкої антипутінської коаліції. Але де-факто її контури вже визначені. І саме ця коаліція на чолі з США сьогодні є гарантом незалежності України.
Страшний сон Путіна
Участь у військовому параді до 26-річчя незалежності України підрозділів восьми країн-учасниць НАТО, а також Молдови і Грузії, викликала справжню істерику в російських ЗМІ. Що не дивує. Адже це - страшний сон Володимира Путіна: солдати НАТО марширують центральною вулицею Києва, а глава Пентагону - серед тих, хто приймає парад! Повний розрив шаблону і свідомості - адже в пострадянській Росії все це сприймають як загрозу власній безпеці.
Понад 20 років Кремль намагався перетворити Україну на залежну від нього державу. Для Москви важливо було мати буферну зону між собою і Заходом. До 2014 року українці залежали від Росії політично і економічно. А тому й рішення про те, бути чи не бути Україні в Євросоюзі або НАТО, ухвалювалось не в Києві. Так було ще три роки тому. Ми пам'ятаємо чутки-страшилки про участь США у двох Майданах, про "наколоті апельсини" та "американські валянки", про "печеньки Нуланд". Згодом - вигадки про американців, які воюють на Сході України, і "натовський чобіт", від якого Росія рятувала Кримський півострів, тощо.
І ось тепер Кремль отримав дзвінкий ляпас: натовці йдуть у парадному строю на Хрещатику, глава Пентагону і його колеги з країн НАТО спостерігають за цим маршем на Майдані. Очевидно, що тепер "русский мир" ніколи вже не буде таким, як раніше. Особливо - на Сході й Півдні України, де українців завжди лякали Північноатлантичним альянсом. Крім того, Петро Порошенко в черговий раз заявив: вступ України до НАТО є одним із пріоритетів держави.
Вашингтон на боці Києва
Візит Джеймса Меттіса до Києва поставив крапку в довгій дискусії, чи буде Вашингтон торгуватися з Москвою щодо Криму і Донбасу. Не буде. Глава Пентагону дав чітко зрозуміти: адміністрація Трампа підтримує Україну. І йдеться не лише про моральну підтримку Києва. США, як наголосив Меттіс, ніколи не приймуть анексію Криму і розглядають питання про надання українській армії летальної зброї.
Напередодні цієї заяви спеціальний представник США в Україні Курт Волкер в Мінську зустрічався з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Після переговорів співрозмовники були небагатослівними та обмежились загальними протокольними фразами. Хоча, очевидно, розмова була непростою, враховуючи хоча б той факт, що саме Сурков в оточенні Володимира Путіна курирує проект "ДНР". І це прекрасно знає Волкер. Тому можна тільки собі уявити, про що говорили спецпредставник Трампа і спецпосланець Путіна.
Очевидно, Дональду Трампу і його адміністрації потрібні зовнішньополітичні перемоги. Донбас і Крим - те поле, на якому США можуть використовувати свої можливості. І не лише дипломатичні. Передача українській стороні летальної зброї може змінити ситуацію на Донбасі, а в перспективі - і в Криму. Сама підтримка з боку Сполучених Штатів зміцнить позиції України у світі.
Примус до миру
25 серпня має розпочатися чергове перемир'я на Сході України - напередодні нового навчального року. Щоправда, жодного разу домовленості про припинення вогню на Донбасі не були виконані. Востаннє було провалене так зване "хлібне" перемир'я. Війна триває, люди гинуть. Мінські угоди як не працювали, так і не працюють. Чого в цій ситуації хоче Вашингтон? Змусити Москву виконувати взяті на себе домовленості.
Напередодні візиту до Києва Волкера і Меттіса американський сенатор-республіканець Джон Маккейн учергове закликав Дональда Трампа надати Україні летальну зброю. Мета - змусити Росію виконувати мінські угоди. А простіше кажучи - вивести свої війська з Донбасу. І в перспективі - із Криму. Меттіс і Волкер, схоже, не збираються робити реверанси у бік Володимира Путіна. Черговим свідченням цього стала їхня присутність на параді в Києві.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.