Brexіt? Зберігайте спокій і продовжуйте свою справу
"За яких умов ви готові залишитись в Євросоюзі?", - запитує голова Європейської Ради Дональд Туск британського прем'єра Девіда Кемерона. Той відповідає: "Дозвольте нам поводитись так, начебто ми не є членами ЄС". Такий жарт опублікував один з брюссельських часописів. Але в кожному жарті є частка правди. Так і тут - цей діалог демонструє всю дилему дебатів навколо можливого виходу Великобританії з Євросоюзу, або як його ще називають - Brexit.
Великобританія - член клубу. Цей клуб має правила, яких слід дотримуватися для того, щоби насолоджуватися перевагами цього членства. Якщо ж хтось незадоволений цілями та правилами клубу, той мусить з нього вийти. Так само все функціонує і у Європейському Союзі. Якщо британці більше не хочуть дотримуватися правил гри, то нехай ідуть.
ЄС - добровільний клуб зі своїми правилами
Як і всі інші члени, Великобританія встановлювала ці правила і їх погоджувала. І британський парламент теж. Гордих британців до цього Євросоюз не примушував. Хто хоче мати доступ до спільного ринку, той мусить відмовитися від частини свого суверенітету. По-іншому ця система не функціонує. І для всіх членів клубу діють єдині правила.
Тому вимога британського прем'єра про те, щоб взяти "найкраще з обох світів", тобто членство в ЄС та збереження британської незалежності, є зухвалою і безсоромною. Те ж саме могла б вимагати для себе кожна інша країна-учасниця. Тоді б європейська спільнота гарантовано розвалилася б.
Для збереження миру й дружби ЄС запропонував Великобританії далекосяжні поступки. І це помилка. ЄС сам себе зробив вразливим до шантажу. Хто поручиться за те, що новий уряд в Лондоні за п'ять років знову не стане за допомогою референдуму, мотивованого внутрішньополітичними інтересами, вимагати надмірних відхилень від правил клубу? І сам Девід Кемерон каже, що хоче зберегти Великобританію в ЄС, але й мусить тримати в постійному страху євроскептиків у власній партії. Цей референдум, сильно пов'язаний з виборчою кампанією та партійною тактикою, шкодить ЄС. Але, зрештою, шкодить і самим британцям.
Великобританію не примушують
Британці завжди були трохи іншими. Це справді так. Саме тому вони вже насолоджуються цілою низкою лазівок, так званих "opt-outs", у галузі правосуддя та внутрішньої політики. Вони не входять ані до Єврозони, ані до Шенгенської зони. Вони отримують знижку на членські внески. Якщо всього цього недостатньо, і більшість британських виборців справді хоче піти за популістськими просторікуваннями противників ЄС, то, будь ласка, на вихід.
Вихід Сполученого Королівства став би, звісно, великою втратою для спільноти, адже внесок англійців, попри всю критику, є вагомим. Без Великобританії політична вага Євросоюзу на світовій арені теж безсумнівно зменшиться. Але для Великобританії втрати були б набагато більшими - економічно та політично. Саме тому можна бути впевненим, що врешті-решт мудрість і проникливість візьмуть гору, і Великобританія залишиться "на борту".
Будь ласка, визначтеся
Британці не мусять любити Європу. Інші члени теж не люблять. Але вони мусять знати, що реформи в клубі не просувають ломом. По завершенні цього шоу, ЄС мусить взятися за вирішення по-справжньому важливих проблем: міграційної кризи, відносин з Туреччиною та економічну ситуацію в Європі.