Якби вони хоча б зробили це з власних твердих переконань. Або якби принаймні вірили, що вихід Великобританії з ЄС справді допоможе країні. Проте багато депутатів парламенту, ті, котрі своїм рішенням остаточно дали хід Brexit, голосували і проти своїх бажань, і проти переконань.
Проти переконань, тому що вихід з ЄС принаймні в коротко- та середньостроковій перспективі швидше за все матиме негативні наслідки для британської економіки. Проти своїх бажань, бо у багатьох з них паморочиться в голові вже від однієї думки про те, що в майбутньому їхня країна буде відірваною від ЄС, але натомість дедалі більше залежатиме від непередбачуваного президента США Дональда Трампа. "Це катастрофа", - так висловлювалося останніми днями багато парламентарів.
Не голосувати "всупереч волі народу"
Звичайно, є й прихильники Brexit, які виходять з того, що незалежна від Брюсселя Великобританія набуде колишньої ваги. Проте такі депутати в меншості - більшість членів парламенту під час агітаційної кампанії перед референдумом виступали за те, щоб залишитися в ЄС.
Попри це, уряд Терези Мей без особливих труднощів провів свій законопроект через Палату громад. Хто зараз перешкоджає Brexit та не підтримує уряд, той діє "всупереч волі народу", така панівна думка серед членів парламенту обох великих партій Великобританії. Ті газети, які налаштовані ворожо щодо Євросоюзу, взяли під приціл противників Brexit, тож ті, хто публічно виступає за ЄС, мають бути готовими навіть до погроз смерть.
Дебати в Палаті громад, які відбувалися останні кілька днів і подекуди були дуже запеклими, на цей момент стали кульмінацією європейської трагедії, яка за найгіршого сценарію може посприяти тому, що континент розпадеться на окремі національні держави.
Не піддаватися тиску
Британське населення підтримує жорсткий курс прем'єр-міністра Мей, яка планує вийти зі єдиного європейського ринку. Як свідчать опитування, її стратегія отримує дедалі більше схвалення. Шляху назад немає, британці хочуть ясності щодо того, якими справді будуть наслідки розриву - вони хочуть, щоб переговори з Брюсселем про вихід з ЄС розпочались якомога швидше.
Це був історичний прорахунок Девіда Кемерона, він думав, що може перемогти на референдумі - і більшість депутатів Палати громад повірили тодішньому прем'єр-міністру та проголосували за проведення референдуму. Проте віднині вони вже не зможуть завадити Brexit. Та їм не варто дозволяти залякати себе ані через міркування партійної доцільності, ані з боку прихильників Brexit, які зараз задають тон, ані з боку нетерплячих виборців: у наступні два роки парламентарі мають використати кожен шанс, щоб вплинути на процес виходу з ЄС. Мей заявила, що можна вийти з ЄС, проте не поривати з Європою - і парламентарі повинні спіймати її на слові.