Климпуш-Цинцадзе в Брюсселі

Deutsche Welle: ЄС припинив фінансування облаштування шести КПП на західних кордонах України. Ви вже це коментували, вказавши на те, що ці проекти розпочалися у 2012-13 роках. Звучить так, наче це все "попередники"…

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Зокрема…

Але ж уже чотири роки після зміни влади. Чому цю ситуацію не було виправлено?

Було багато спроб з боку урядів забезпечити виконання зобов'язань України. Разом з тим були конкретні виконавці, були зловживання, здійснені раніше, через які ми опинилися через два-три роки після Революції гідності у ситуації "розбитого корита", коли необхідно було, напевно, починати судові позови, а не суто рятувати ситуацію.

А судові позови будуть?

Я сподіваюся, ми прийдемо до того часу, коли наша судова система буде працювати в такий спосіб, що ми зможемо подати судові позови та віднайти справедливість. А зараз змушені миритися з ситуацією, що програма закрита. Там була і ДФС, як головний виконавець, і місцеві органи влади. Не в кожній області були доброчесні виконавці. Зробити висновки - як моральні, так і матеріальні, так і слідчі - ми просто зобов'язані. Для того, щоб не повторити таких помилок у майбутньому та, за умови досягнення нової домовленості з ЄС щодо співфінансування побудови інфраструктури в прикордонних областях, щоб нам не довелося наступати на ті самі граблі.

Тобто, переговори щодо нових проектів ведуться?

Переговори ведуться.

Минулого тижня Кабмін України опублікував Звіт про виконання угоди про асоціацію. Ви могли би назвати два-три основних пріоритети уряду на найближчий час у реформах на шляху євроінтеграції?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Ми опублікували звіт про роботу над виконанням угоди про асоціацію за 2017 рік. У нас є безумовні досягнення. Так само є ті сфери, у яких, на жаль, поступу, який ми планували, не відбулося. У 2018 році основну увагу будуть привертати ті галузі, де нам не вдалося досягти адекватного прогресу. Зокрема це сфера транспорту. Починаючи від автомобільного, залізничного, водного транспорту - у нас в усіх цих сферах потрібно впроваджувати зміни, як ми визначили в угоді про асоціацію. Другий напрямок, який потребує особливої уваги, - реформування митниці. Позатим особливу увагу будемо приділяти створенню системи контролю харчової продукції. У кінці року нам вдалося прийняти два системних законопроекти, які дають можливість побудови так званої системи контролю "Від лану до столу". Нам ще треба провести кілька законів через Верховну Раду, які стосуються, наприклад, упаковки чи надання для споживача повної інформації щодо вмісту продуктів.

У Брюсселі ви вже зустрілися з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом. Ви могли би розповісти, коли і на що можна очікувати щодо наступної програми макрофінансової допомоги Україні?

Наша розмова складалася з кількох компонентів. Ми говорили і про пріоритети для уряду з впровадження реформ, які ми почали минулого року. Починаючи від освітньої, пенсійної, медичної, приватизаційної реформ. Ми розмовляли і про часові рамки підготовки і подання законодавчої пропозиції від Єврокомісії до Європарламенту, щоб розпочати нову програму макрофінансової допомоги для України. Будь-яке таке рішення може займати навіть до року. Не у нашому випадку, напевно. Ми сподіваємося, що на початку літа Єврокомісія зможе подати цю законодавчу пропозицію.

Попередня програма завершилася без виплати останнього траншу. Основним каменем спотикання стало питання скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Очевидно, ця умова залишиться і в наступній програмі. Що уряд планує робити для вирішення цієї проблеми?

Було чотири проблемні моменти, виконання яких не вдалося забезпечити в рамках попередньої макрофінансової допомоги. Це питання кредитного реєстру. Законопроект про нього проголосовано у Верховній Раді, він на підписі у президента. Сподіваюся, що це питання є практично розв'язаним.

Було також питання впровадження арифметичної перевірки декларацій усіх чиновників і політиків. Тут потрібна якісна і фахова робота НАЗК, на яку уряд не має багато важелів впливу. Та кількість декларацій, яка заходить до НАЗК, повинна первинно оброблятися математично, щоб могти потім ефективно розглядати їх. Тут ми стикнулися з проблемою недостатнього розуміння того, що очікують від нас європейські партнери через те, що такої системи перевірки в досконалому вигляді не існувало в інших країнах.

Безумовно, звучало питання скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Це питання порушення угоди про асоціацію. На жаль, той безвідповідальний спосіб, у який було прийнято це рішення у Верховній Раді, не додало нам, як країні, якостей надійного партнера.

Все-таки, що уряд планує робити з цим?

Уряд вже ухвалив стратегію реформи лісового господарства. Саме питання обліку деревини, контролю за незаконними вирубками, контролю за контрабандою мало би вирішити всі ті проблеми, на які нібито було спрямовано запровадження мораторію. Тоді вже ми зможемо на іншому тлі вести розмову з політичними силами, які наполягають на продовженні мораторію.

Серед передумов програми макрофінансової допомоги ЄС для України є продовження програми МВФ, яка зараз у підвішеному стані, зокрема, через питання антикорупційного суду. І ЄС, і МВФ вказують на те, що поданий Петром Порошенком законопроект не врахував усі рекомендації Венеціанської комісії.

Я думаю, всі бачать те, наскільки є готовність і політична підтримка уряду, що законодавство щодо антикорупційного суду має бути прийнято відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Я сподіваюся, що в парламенті всі ці рекомендації можна буде врахувати між першим і другим читаннями.

У лютому Кабмін України затвердив Річну національну програму Україна-НАТО, де прописали рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту. Чи отримали ви реакцію Будапешта?

Ні, ми не отримали реакції Будапешта. Але ми це робили не для того, аби отримати реакцію Будапешта. Уряд зробив свою роботу, і зараз ми передали цей проект до адміністрації президента. Ми включали ці позиції для того, щоб підкреслити, наскільки ми відповідально ставимося до цих рекомендацій. Уряд уже почав втілювати їх у життя. Ми ухвалили рішення щодо направлення оновленої частини перехідних положень закону про освіту - продовжити перехідний період з 2020 до 2023 року. Це про нашу особисту відповідальність і готовність до конструктивного діалогу. Мені прикро, що наші угорські колеги не бачать цього конструктиву. Більше того, намагаються нас звинувачувати у якихось маніпуляціях і брехні, одночасно самим вдаючись до цього.

У Брюсселі часто лунає занепокоєння, що наближення виборів в Україні може завадити просуванню реформ...

Нам уже минулого року всі казали, що реформи в Україні просто неможливо просувати. Ніхто не розраховував, що уряду з парламентом вдасться дійти до затвердження системних реформаторських законів - про освіту, про медичну реформу, про пенсійну реформу, про приватизацію. Але ми довели, що реальні кроки можна робити. І це я говорю про складну співпрацю з парламентом, який нібито готується до виборів. Не кажучи вже про те, скільки нам вдалося зробити з точки зору дерегуляції на рівні уряду. Ми зараз запускаємо давноочікуваний фонд з енергоефективності. Тому я вважаю, що ті, хто намагається представити ситуацію в Україні як таку, що вона вже зафіксувалася і колеса реформ не будуть рухатися через наближення виборів, вони перебільшують вплив політичного процесу.

Але є і багато негативних прикладів: дуже довга затримка з призначенням членів ЦВК, голови Нацбанку, зі створенням антикорупційного суду. Чи не бачите ви втому від України?

Знаєте, я вважаю, що від України могли втомлюватися до 2014 року. А сьогодні я би очікувала від наших європейських партнерів уникання пошуку приводу для того, щоб сказати, що хтось втомився від України. Україна щодня втрачає своїх дітей, які захищають від агресора не тільки Україну, а по суті, Європу. Друге: Україна через те, що мусить вести війну на своїй території, змушена віддавати більше 5,5 відсотків свого ВВП для безпеки і оборони. Не кажучи вже про те, що держава намагається максимально виконувати свої зобов'язання щодо внутрішньо переміщених осіб, а це півтора мільйона осіб. Слід пам'ятати, що втомлюватися треба від Росії та від того, що РФ щодня порушує міжнародне право. Щодня ми отримуємо нові свідчення того, що Росія вже свого носа засунула буквально в кожну країну Європи. Може нам прийде усвідомлення, що ми спільно маємо протистояти Росії і допомогти Україні вирватися з колоніальної спадщини, з якої ми так активно вибираємося протягом останніх чотирьох років. Це наш обов'язок всередині країни продовжувати реформи. І, як на мене, це певний обов'язок і наших партнерів - допомагати Україні вирватися з цієї неефективної економіки радянського типу та ладу, в якому ми жили протягом 23 років після відновлення незалежності.