Іванна Климпуш-Цинцадзе: Росія не хоче виконувати "Мінськ"

Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе в інтерв'ю програмі Conflict Zone в ефірі Deutsche Welle відповіла, зокрема, на запитання, які стосуються виконання мінських домовленостей Україною.

DW: Очевидно, найбільша проблема України - усе ще війна з Росією. Підписані понад два роки тому мінські угоди не мають жодного чи майже жодного ефекту, чи не так?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: "Мінськ" приніс дуже важливий результат. Він спинив величезне кровопролиття, але, на жаль, поки не призвів до реального припинення вогню, не призвів до реалізації всього, що було передбачено угодами, до відведення важкого озброєння від лінії розмежування. Він не призвів до обміну полоненими.

Так, не призвів… То в чому ж успіх? Впливовий аналітичний Центр Карнегі в Європі заявляє, що "Мінськ" приречений на  провал, бо саме таким його і задумали. У нього не було жодного шансу на успіх, чи не так? Насправді нічого не змінилося.

Ми не бачимо у Росії бажання виконувати мінські зобов'язання, тоді як Україна робить все можливе і неможливе, аби виконати нашу частину угод.

Справді?

Так, і ми погодились з нашими партнерами в межах "нормандського формату", з Німеччиною та Францією, і свій підпис поставила також Російська Федерація, що слід розробити спеціальну дорожню карту, яка б визначила послідовність кроків, а також відповідальність за їхнє виконання.

Хочеться зрозуміти одну річ. Ви сказали, що Україна робить все можливе, а генеральний прокурор України Юрій Луценко не хоче виконувати усі пункти (мінських домовленостей - Ред.), навіть якби теоретично це було можливо. 1 квітня 2017 року Луценко заявив німецькій газеті Bild - цитую - "Повна амністія неможлива". Це частина мінських угод, стаття 5. Ви згодні?

Це частина мінських угод, політична частина домовленостей. А перш ніж перейти до політичної частини, сподіваюся, ви погодитесь, що важливо встановити надійне і тривале припинення вогню. Тільки з початку 2017 року загинули 120 наших військових. Ще майже 900 поранені. У нас 47 цивільних загинули через напади бойовиків.

Так, розумію. Але існує угода, і її підписали саме через величезні людські жертви. І 1-го квітня ваш генпрокурор сказав: "ми не поважаємо угоду".

Думаю, він мав на увазі, що перш за все треба гарантувати безпеку і тоді вже рухатися далі. Важке озброєння необхідно відвести від лінії розмежування, але на цей момент ми зафіксували чотири з половиною тисячі випадків порушення (припинення вогню - Ред.).

Як одне стосується іншого?

Звісно, стосується, бо якщо ми не бачимо, що Росія виконує свої зобов'язання з гарантування безпеки, нам надзвичайно складно обговорювати питання, які стосуються політичної частини угоди. 

Дозвольте задати Вам інше запитання. Мета санкцій - змусити Росію змінити політику. Минулого тижня ЄС продовжив санкції проти Росії, але поки що вони нічого не  досягли. Ви вірите у ці санкції?

Санкції - це узгоджена позиція ЄС та західного світу, скоординований підхід (щодо агресії РФ на Сході України та анексії нею Криму - Ред.).

Хіба вони щось змінили? Нічого.

Вони змушують Росію повернутися до дотримання міжнародного права.

Поки ще не змусили.

Якби Росія не нервувала через санкції, якби вона не відчувала дискомфорт, то навряд чи намагалася б увесь час розколоти країни ЄС в питанні санкцій.

Повну версію інтерв'ю дивіться тут: